Цього року Масляна приходиться на тиждень з 24 лютого по 1 березня. Свято триває тиждень. Це стародавнє слов'янське свято, яке присвячене кінцю зими і весняному пробудженню природи.
Головна традиція Масляної – випікання млинців, що символізують сонце. Можна також пекти оладки, пироги, сирники, булочки. Кожен святковий день має свої традиції. Про них – коротко.
Понеділок – зустріч. У цей день закінчували підготовку розваг, ходили по гостях і випікали перший святковий млинець, який віддавали біднякам – за помин душ покійних.
Вівторок – загравання, сватання, оглядини. Хлопці і дівчата знайомилася під час масляного тижня, бо у великий піст весілля грати було не можна, а от вже після Великодня, можна. Тому.
Середа – ласунка. У середу теща пече млинці і пригощає ними зятя. Вважається, що чим багатший її стіл, тим більше теща любить чоловіка своєї доньки. Звідси виник вислів: «ходити до тещі на млинці».
Четвер – розгул. Саме цього дня починалася широка Масляна: танці, пісні, хороводи, катання з гірки, стрибки через багаття, кулачні бої…
П'ятниця – тещині вечірки. Мати дочки сама йде в гості до зятя, а він до зятя, а він годує її млинцями. І не тільки її, а й її подруг, які приходять разом з нею, щоб побачити, як поважає тещу зять.
Субота – зовицині посиденьки. У передостанній день Масляного тижня молоді невістки запрошували до себе в гості родичів чоловіка, у першу чергу, зовиць з незаміжніми подругами.
Неділя – проводи. Народ починав підготовку до Великого посту. Просили вибачення у близьких, поминали померлих, їжу доїдали, мили посуд, а потім йшли до лазні.
Завершувалося свято урочистим спаленням опудала Масляної. Після цього попіл розвіювали над полями, щоб прийдешній рік був врожайним.
«СВ»