Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації збирається щодня на першому поверсі адмінбудівлі, у кабінені першої заступниці міського голови Олени Балюк і констатує обережний оптимізм
Так, як це було, зокрема, 10 грудня. Цього дня Олена Балюк повідомила про те, що температурний режим другої котельні є прийнятним: температура подавального трубопроводу – 62 градуси, зворотнього – 45, тиск – 8,5 атмосфер. Тож і житлові будинки, і школи з дитсадками, які належать до «сфери впливу» цієї котельні, почуваються непогано.
Чого не скажеш про об’єкти, які обслуговує котельня №3. Школи і дитсадки тамтешні розігріваються. Середня температура у них склала 13 градусів. А мешканці гріються, як можуть. А деякі – заради зігрівання, напевно – долають відстань, аби бути присутніми на засіданні штабу і «сіють зерна сумніву» щодо опалення під час оптимістичних доповідей гендиректора СП ТОВ «Світловодськпобут» Сергія Московського. Так учора, коли він доповів, що робота третьої котельні поступово налагоджується, одна жіночка не витримала:
«Та де там!? Он із батарей наших квартир холодну воду – й ту позливали. І труби котельні не димлять!»
«Довожу до вашого відома, котельня налаштована так, що труби не димлять, навіть коли вона працює», – знайшов що сказати у відповідь Московський.
Ось приблизно так і проходять щоденні засідання світловодського штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
… А тим часом, у самій будівлі виконкому порвало труби опалення на горищі, тут вони, як у всій старій частині міста, розведені вгорі. Вкотре залило брудною водою РДА на третьому поверсі. Холоднеча у всіх кабінетах (штабу у тому числі) тривала кілька днів. Труби заварили. Чи утеплили – питання риторичне. Далі ще гірше – забилася каналізація, тож більша частина працівників бігала до спорткомплексу у своїх фізіологічних потребах тижнів зо два… Аж доки Наталія Гаврилюк, перший заступник голови РДА не звернулася до Власівського селищного голови Анатолія Бабаченка за допомогою. Той направив спеціалістів КП «Водограй» і 10 грудня відремонтували і цей надзвичайно важливий об’єкт…
Віталій Асауленко