Ми продовжуємо розповідати про працівників заводу залізобетонних виробів. Цього разу мова піде про Сергія Сікораку, з яким ми зустрілися нещодавно на його робочому місці.
Сергію – 36 років, майже 5 із них він трудиться на заводі залізобетонних виробів. Варто зауважити, що з роботою на заводі він уже був знайомий, адже раніше працював на Кременчуцькому сталеливарному заводі. На ЗЗБВ працює такелажником відділу збуту під керівництвом Людмили Лимаренко, про яку, до речі, ми писали у минулому випуску.
«Робота у мене складна і відповідальна, часто доводиться працювати багато й важко, усе залежить від навантаження», – розповідає нам чоловік.
«Добре, що наш завод працює, бо у місті вже «Чисті метали» та «Калькулятор» по цеглинах розібрали. А на заводі залізобетонних виробів навпаки – усе розвивається, росте, запускаються нові майданчики. Дякую директору Михайлу Литвиненку за стабільність і можливість заробляти. У наш час дуже важливо мати роботу у Світловодську, а не їздити у пошуках заробітків іншими містами і країнами», – додає Сергій.
Вдома на працьовитого чоловіка чекає родина, у якій виховуються двоє маленьких синів – 4-х та 7 років.
«Важливо завжди позитивно реагувати на прохання дітей купити щось смачненьке, тобто мати гроші у кишені…» – розмірковує Сергій Сікорака.
Він упевнений, що саме з таких дрібничок і вибудовується сімейний затишок.
«СВ»