Кожна офіційно працююча особа відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) протягом своєї трудової діяльності набуває певного страхового стажу. Стаття 24 цього Закону визначає, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку(до 2004 року) – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 12 Закону особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до ст. 11 цього Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або у накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь) згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно із ч. 5 ст. 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Приклад:
Громадянин С., 05.02.1959 р.н., звернувся 30.04.2019 р. за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Станом на 05.02.2018 р. гр. С. набув страхового стажу 25 років. Відповідно до статті 26 Закону чоловіки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років при наявності страхового стажу 26 років.
01.04.2019 р. гр. С. укладено договір про добровільну участь та здійснено одноразову сплату єдиного внеску за попередні роки (наприклад, за 2006 рік). Страховий стаж на дату звернення за пенсією (30.04.2019 р.) – 26 років. Відтак, гр. С. має право на призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 06.02.2019 р., оскільки звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, та на дату звернення особа має необхідний страховий стаж.
Олена Романченко, заступник начальника головного управління
Пенсійного фонду України
в Кіровоградській області
Пенсійного фонду України
в Кіровоградській області