Фото: https://ua.korrespondent.net/Валентина Черемісіна: "Легенда" є додатком до однієї з глав книги «Янголи Маріуполя». Натхненницею та упорядницею книги стала голова ради родин полеглих захисників та захисниць Вінницької територіальної громади, мати загиблого Героя Романа Колмикова з позивним ВАХР, Вікторія Колмикова. Мене ж надихнула на цей проєкт моя подруга, журналістка Марина Тепленко та підтримала і допомогла подруга, журналістка Людмила Лозова. Велика їм подяка!”
.
Головні герої легенди - казки:
ВАХРО – WAHR (переклад з німецької – істинний, вірний,справжній).
ПІСНЯ – співуча країна жива, горда і незламна.
пут, темні сили - орда, ворог.
Ось такий задум автора.
В країні волі і натхнення, де спів зривався у повітря,
Зненацька стало якось темно, задушно якось, непривітно.
Пташки затихли, наче вітер у хащі подих затаїв…
І всю країну, щастя й квітів,накрило димом до країв.
На ПІСНЮ хмари насувались, давили темні сили слух,
Та світло правди намагалось утримати і спів, і дух.
Завжди, в тяжкі часи у світі, на Землю грішну і святу
Приходять ті, що Богом вмиті, хто має знищити орду!
Таким Героям, наче з неба, спустили долю - як наказ,
Що захистити волю треба,розбити морок настав час!
Нехай-бо сила, правда, воля влилися в праведні серця
Тай об’єднали їх на полі, бороти Землю до кінця!
ВАХРО вдихнув, розправив крила, злетів у той повіт
Де дим, вогонь, ніщо не миле, де ворог нищить світ.
Обличчя бісове здіймалось, над ним неначе яструб вис
Так, що йому тепер судилось зло вбити, оголивши спис!
Орда, як хмари, насувалась і він прийняв нерівний бій,
А побратими поспішали на допомогу - бо там свій.
ВАХРО наш бився наче навіжений, ламались списи, мов кришталь,
Не падав дух його натхнений, не накривав ні сум, ні жаль.
Лише одна кріпила думка: «Цю ПІСНЮ треба захистити,
Вона повинна бути вільна, аби в майбутнє долетіти.
Хай донесе свободи дух і хай лунає кожну мить
Ця ПІСНЯ, що бентежить слух, щоб пробудити тих,хто спить!»
І ось – підмога, побратими, вони підтримали свого!
Та куля в серце зупинила… ім’я йому: ВАХРО…
А побратими в бій вступили істали ворога громити.
Орда посипалась як мотлох, щоб ми могли щасливо жити.
Тепер ти вільна, наша ПІСНЕ, дзвени на цілий світ!
То наш Герой - свободи вісник,залишив нам свій заповіт!
Про це нам вічно пам’ятати, нести, крізь час, його ім’я!
ВАХРО ГЕРОЙ! Та їх багато, тепер вони одна сім’я!
Вони пішли, звільнивши ПІСНЮ від темних сил, від страшних пут,
На цій Землі… на цьому світі, де він злетів…ось тут…
Ось тут…Хай квітне Україна і ПІСНЯ радісно луна!
Прекрасна наша, двоєдина! Хай в кожнім серці проросте Вона!
Валентина Черемісіна