Війна увірвалася в наше життя раптово, змусивши кожного переглянути свій звичний розклад. Перша реакція людей була дуже різною: тривога, ненависть, страх і розгубленість, які змішувалися з бажанням бути корисними. Вже в кінці лютого, 28 числа, жителі села Велика Скельова зібралися в приміщенні школи для простої, але важливої справи — ліпити вареники для наших захисників. Це давало можливість не лише зайнятися справою, відволіктися від постійних тривожних думок, але й допомогти тим, хто стояв на передовій.Перші дні волонтерської діяльності запам'яталися всім. Починалося все з вареників, а потім з'явилися пиріжки, котлети, випічка, салати, тушонка і навіть каші в банках. Невелика група активістів швидко здобула назву "Кухарочки", яка стала символом їхньої невтомної праці. Але, з часом, необхідність у подібній допомозі зменшилася – постачання для армії було організовано централізовано.
Однак зупинятися ніхто не планував. Віра Окунєва запропонувала іншу ініціативу — плетіння маскувальних сіток. Знайшли волонтерку Єлизавету Донець, яка допомогла організувати цей процес, надавши всі необхідні матеріали. Перше замовлення на сітку розміром 6 на 12 метрів спочатку здавалося важким викликом, проте за п'ять днів воно було виконане. Так народилася нова група під символічною назвою "Незламні".
За пів року волонтери зі села Велика Скельова виготовили 53 маскувальні сітки загальною площею 1382 м². Ця робота стала невід’ємною частиною їхнього життя. Відгуки від військових, які використовують ці сітки на передовій, лише додавали наснаги та впевненості у тому, що вони на правильному шляху.
"Незламні" продовжують свою важливу справу, збираючи кошти на матеріали для сіток. Жителі села постійно підтримують цю ініціативу, донатять кошти, знаючи, що разом вони наближають довгоочікувану Перемогу. Волонтери підкреслюють, що їхня праця — це не лише допомога захисникам, але й можливість для кожного з них відчути свою значимість у боротьбі за незалежність країни.
Ніна Плахотна
