Молодій, 30-річній жінці Єлизаветі Донець вдалося неймовірне: створити об’єднання волонтерів у Світловодській та Великоандрусівській громадах. Її активності, цілеспрямованості, працелюбства вистачає на те, щоб щодня надихати десятки людей на добрі справи, збирати кошти, закуповувати матеріали, відправляти готову продукцію нашим захисникам. Як їй це вдається, хто допомагає у результативній роботі? Про це ми попросили розповісти саму волонтерку.
- Мій чоловік Богдан Донець на фронті майже з початку повномасштабного вторгнення, тож увесь розпач, ненависть і лють, що викликає війна, я акумулюю у волонтерську діяльність, яку поєдную з роботою менеджера (віддалено). У роботі мені дуже допомагають мої чудові батьки Юрій та Наталія Сідненко. Вони ведуть облік виробів, роблять відправки, коли у мене немає можливості. Разом ми пакуємо посилки.
У “Теплій справі”, яка функціонує з початку війни, я взяла на себе організаційну та комунікативну опції. Збираю запити, організовую збори коштів, закупівлю матеріалів, займаюсь питаннями логістики і доставки. У грудні 2023 пройшла акредитацію у Програмі постійного партнерства «Гуманітарна пошта України». Відтоді всі волонтерські відправки Новою поштою безкоштовні. У місті Світловодську небайдужі жінки (на початку 10 осіб, наразі - 30) об’єднались для того, щоб шити теплі речі для військових. Коли перший зимовий сезон закінчився, досвідчена світловодська волонтерка Дар’я Ільїна порадила шити м’які ноші, вона ж дала перші рекомендації, які отримала від військових медиків.
Уже понад рік волонтери «Теплої справи» шиють і передають військовим ноші безкоштовно. Собівартість матеріалів на 1 ноші приблизно 200 грн, а вартість при покупці – 700 грн. Так, завдяки безкоштовній роботі, волонтери можуть заощаджувати кошти благодійників (донейтерів) на інші важливі речі.
На сторінках «Тепла справа» у мережі інтернет регулярно публікуються звіти щодо внесків, закупівлі матеріалів, фото з військовими та волонтерами. Але це тільки верхівка айсбергу. Основна робота відбувається вдома за швейними машинками. Майже всі жінки мають основну роботу, а повертаючись додому, роблять хатні справи, займаються городами, а потім ще сідають за швейну машинку і шиють евакуаційні ноші. Про деяких з них хочу коротко розповісти.
Валентина Голуб шила теплі жилети, тепер взяла на себе відповідальність по розкрою тканини на ноші. Вона разом з працівницями бібліотеки-філії №8 для дітей КЗ «Світловодська МЦБС» Дзигар Оленою, Тетяною Харламовою та Лимар Оленою дбайливо роблять заготовки.
Наталія Басенко закриває всі запити на подушки, всі види теплих і літніх виробів. Її два сини на війні, вона турбується про кожного солдата, як про рідну дитину.
Тетяна Попічко - волонтерка з початку війни. Працюючи, вона може довести себе до напівсвідомості, але запит закриє обов’язково.
«Хлопчикам треба, значить буде готово!» - говорить Тетяна.
Її син служитьу лавах Збройних Сил України, тому немає жодного дня, щоб Тетяна не допомагала. Також до волонтерської роботи вона підключила свою сестру Наталію Новічкову. Ця сильна жінка має наснагу вести не тільки власну щоденну боротьбу, а й допомагати військовим.
«Я шию, я рятую життя» - переконана волонтерка. І це щира правда.
Олександра Дешевенко теж з початку війни шиє потрібні вироби. Вона виготовила перший прототип ношів, який було протестованою і одразу взято в роботу. Олександра відзначається особливою продуктивністю і може закрити декілька запитів самостійно.
Тетяна Троян приєдналася до волонтерської групи «Тепла справа», тому що не могла сидіти склавши руки, коли йде війна. Її син воює, тож вона точно знає наскільки важлива підтримка військових. Поки вони захищають нас, Тетяна робить усе можливе, щоб тил працював. Вона залучила до волонтерської роботи Олену Депутат та Раїсу Дзюбу. Ці волонтерки вже включились в процес і з професійною точністю шиють ноші. До речі, серед наших волонтерок немає жодної професійної швачки, всі навчались по ходу справи.
Тетяна Бондаренко почала волонтерську діяльність із заготовок баночок для окопних свічок, але коли холодний сезон закінчився, не змогла сидіти склавши руки. Спочатку вона опанувала ручну, а потім і електричну швейні машинки, вийшла на майже промисловий темп пошиття: її результат 500 нош і вонане планує зупинятись на досягнутому!
Таміла Полякова - майстриня на всі руки. Розробила і пошила дощовики для військових. Шиє ноші і вдома, і на роботі, бо «хлопцям треба допомагати!».
Радміла Перепеляк дуже рада, що приєдналася до такої важливої справи, бо неможливо бути осторонь у цей складний час. Радміла говорить:
«Хоч маленька моя допомога порівняно з великою волонтерською роботою «Теплої справи», але з краплинок складається море - море нашої Перемоги і якщо кожен буде вкладати в неї свою частку, то Україна обовʼязково вистоїть!»
Ще одним пріоритетним напрямком «Теплої справи» стало плетіння маскувальних сіток. Влітку 2023 року випускник закладу дошкільної освіти «Чайка», який перебуває у ЗСУ, звернувся до своїх вихователів з проханням знайти маскувальну сітку для його підрозділу. Сітку не знайшли, тож вирішили зробити самі. Так на базі дитячого садочка, де зараз проживають вимушені переселенці, його працівниці у вільний від роботи час почали плести маскувальні сітки. У всіх є знайомі та близькі на війні, тому неможливо стояти осторонь, коли є купа запитів на маскування. За приблизними підрахунками “Теплою справою” сплетено понад 2 км маскувальних сіток.
До процесу виготовлення маскувальних сіток долучились і небайдужі люди з сіл Світловодської міської громади: Миронівки та Великої Скельової, а також Захарівки, Микільського, Григорівки, Глинська з Великоандрусівської сільської громади. Пунктів плетіння багато, а запитів ще більше. Особливо в сезон, після зими треба встигнути «переодягнути» всю техніку в зелене. До «Теплої справи» повторно звертаються військові, яким зручно користуватись сітками саме на пластиковій основі. Наші сітки перевірені - дрони їх не зчитують, тому військові ці сітки бережуть. Недавно телефонують і кажуть:
«На жаль, сітки згоріли, а такі хороші були...»
Волонтери реагують миттєво:
«Хай горять сітки, сплетемо нові, аби військові були цілі і неушкоджені!».
Кожен волонтер для мене слугує натхненням. Рада, що в селах теж відкриваються волонтерські штаби. Я завжди відкрита для співпраці, і сподіваюсь, що скоро буде залучено ще більше людей і населених пунктів до волонтерської діяльності. Хоча насправді, я сподіваюсь на найшвидше завершення війни...
Окремо хочеться відзначити всіх, хто робить внески. Ваша довіра і підтримка мотивує нас на роботу. Часом дивишся на список запитів, і стає лячно, а що як не впораємось? А де брати стільки матеріалів? А потім по результатам зборів розуміємо, що наш народ непереможний. Наразі країна проходить велике випробування та вже очевидно, що більшість людей екзамен на людяність склалина відмінно!
Штаб «Теплої справи» знаходиться за адресою: м. Світловодськ, вул. Конька, 27, у бібліотеці-філії №8 для дітей КЗ «Світловодська МЦБС». Працівниці бібліотеки радо створюють позитивну атмосферу, мотивують збиратись частіше і допомагають з виробами, за що їм величезна подяка!
Запрошуємо до нас усіх небайдужих!
Фото надані Єлизаветою Донець
