27 березня на центральній площі Світловодська відбулася церемонія прощання з Володимиром Федоровим — захисником України, який загинув під час виконання бойового завдання. У скорботі зібралися ті, хто знав і любив Володимира, аби вшанувати його пам’ять та віддати останню шану.
Про Володимира теплими словами згадала художня керівниця Світловодського міського Палацу культури, представниця Корпусу військових капеланів ХСП Марина Салабутіна. Вона розповіла про його життєвий шлях, закликала присутніх покласти квіти до труни та вшанувати загиблого хвилиною мовчання.
Володимир Федоров народився 7 грудня 1973 року у Світловодську. Навчався у школі №3, згодом — у професійно-технічному училищі №5. Був працьовитим і чесним — працював приватним підприємцем, мав власну взуттєву майстерню, де його знали як сумлінного й надійного майстра. У липні 2023 року Володимир був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у мінометній батареї 2-го взводу 471-го окремого піхотного батальйону 144-ї окремої піхотної бригади. Загинув 22 березня 2025 року в районі села Малі Щербаки Василівського району Запорізької області. У Володимира залишилися мати, дружина, син, донька та онуки.
До громади звернувся міський голова Андрій Маліцький. У своїй промові він висловив щирі співчуття родині загиблого та подякував Володимиру за службу і мужність. Очільник громади наголосив на важливості пам’ятати про кожного, хто віддав своє життя за Україну.
Присутні стали на коліно в останню мить прощання. В небо здійнялися жовто-блакитні фаєри, майоріли українські прапори. Цей момент став мовчазним, але промовистим жестом пошани та вдячності воїну, який віддав життя за Україну.
Після церемонії прощання траурна процесія рушила до міського кладовища, де відбувся чин похорону. Його звершив благочинний Світловодського округу, настоятель храму Святителя Миколая Чудотворця протоієрей Роман Батіг.
Вічна пам’ять герою...
Богдан Дроздов
Фото: автора
Більше фото тут: https://svetlovodsk.com.ua/15762-volodymy-fedorov.html