Фото ілюстративнеЯ мешканка міста Світловодська, людина поважного віку, пенсіонерка, колишня лікарка. У переддень Міжнародного жіночого дня 8 Березня хочу щиро подякувати матерям за хороше виховання їхніх синів. Таке бажання у мене виникло не випадково. Розповім історію, головною героїнею якої стала я сама.
Другого березня, близько дев’ятої ранку, я вийшла зі свого будинку, що на вулиці Миколи Амосова (колишня Павлова), у справах. Одразу ногами відчула тонкий, зовсім непомітний лід на тротуарах, але упевнено рушила далі. Перетинаючи вулицю, на узбіччі послизнулася і впала.
Приземлилася так, що шапка опинилась в одному кінці, корзинка - в іншому, біль нестерпний, піднятися не могла.
По тротуару йшли люди: жінка у поважному віці і школярик, приблизно 10 років. Жінка на мою лежачу позицію відреагувала дивно, мовляв, чому ти сюди пішла, і попрямувала далі, а дитина підбігла, простягнула ручку, запропонувала допомогу. Але чим же маленький хлопчик міг мені зарадити?
Лежу і бачу, як по дорозі їде біла іномарка. Я звикла думати, що люди в крутих тачках, не здатні співпереживати пішоходам. На моє здивування, молодий водій, віком років 20, загальмував, підбіг до мене, зібрав розкидані речі і запропонував відвезти в лікарню. Я відмовилася, бо поряд мій будинок, руки - ноги цілі... Достатньо було допомогти мені підвестися і перевести через дорогу.
Шкодую, що не спитала імен моїх рятувальників, але вирішила звернутися до редакції газети “Світловодськ вечірній”, зустрітися з редакторкою, розповісти про мою прикру пригоду і подякувати мамам за те, що вони виховали чуйних і добрих синів.
Неправда, що нинішнє покоління втрачене. Якими виростуть діти залежить від виховання в сім’ї. Упевнена, що завдяки наполегливій праці матерів, у нашої країни є світле майбутнє. Бажаю нам усім скорішої перемоги!
Ольга Олійник