Якщо ви хочете зарядитися позитивом, щоб упевнено дивитися у майбутнє, радимо побувати на Світловодському річковому терміналі – передовому елеваторному комплексі групи компаній «УкрАгроКом» та «Гермес - Трейдінг». Вас вразить не тільки зовнішній вигляд виробничих корпусів, чистота і порядок на території у 8,9 га, величезний причал довжиною у 240 метрів, а й люди, які тут працюють. Напередодні великого національного свята – 30-річчя Незалежності України ми відвідали саме це підприємство.
Нас зустрічає Сергій Олександрович Рвач – виконавчий директор, який стояв у витоків цього підприємства. Тут він працює з 2012 року, майже з перших днів будівництва терміналу. Прийшов сюди інженером-енергетиком з ТОВ «Силікон», що утворилося на уламках заводу чистих металів, де був заступником начальника цеху, начальником електротехнічної лабораторії.
Як багато було цікавої роботи тут 12 років тому! Будували швидко, усі потужні світловодські підприємства постачали матеріали. Колектив, який утворився тоді, був дуже згуртованим. З того часу на підприємстві працюють Віктор Живанов – комерційний директор, Тетяна Телятник – завідувачка лабораторією, Іван Іванушко – майстер, Андрій Поліщук – електрик, Микола Глинченко – водій, Олександр Кравченко – слюсар. Володимир Хиля – спочатку начальник будівництва, потім – виконавчий директор донедавна теж працював, тепер – на пенсії. Сергію Рвачу подобається політика компанії – тримати людей, створювати для них кращі умови праці, тому плинності кадрів тут ніколи не було.
Про виробничі успіхи виконавчий директор говорить коротко:
«Оскільки головна наша робота полягає у прийманні зернових, доробці, сушці, очищенні, зберіганні і відвантаженні, то минулий, 2020 рік – був дуже важким через слабкий врожай, але ми протрималися, хоча і вимушені були вдатися до оптимізації кадрів. Цього року перспективи кращі, ми вже повертаємо на роботу тих, хто вимушений був звільнитися минулого року. Наша гордість – найбільша баржа в Україні наразі в поході, сьогодні вона доставляє ранні зернові замовнику у порт Південний. Готуються до завантаження ще три баржі».
Наскільки заповнений елеватор сьогодні? На це запитання директор відповідає:
«Ми готові взяти на зберігання до 100 тис. тонн, але, зазвичай з ранніми зерновими так не буває. Почекаємо кукурудзу, сою – пізні зернові з Полтавської Дніпропетровської, Кіровоградської областей. Восени роботи буде багато»!
«У 1991 році вам було вже 27 років. Пригадайте, що ви тоді відчували?» – ставимо ми запитання директору.
Він з болем пригадує як нищилося потужне підприємство – ЗЧМ, як вирізалося на металобрухт… Це були «лихі дев’яності»… Роки, у які наша країна здобувала незалежність. У той час хтось збагачувався, а більшість людей ледь зводила кінці з кінцями. Тому для 57-річного Сергія Рвача 24 серпня 1991 року – це свято зі сльозами на очах. За 30 років головним здобутком стали діти, їх у нього троє – дві доньки і син, підростають двоє онуків. Старша донька живе у Португалії, там кращі умови для виховання 12-річного сина, хворого на ДЦП, більше можливостей для лікування – вона мріє поставити його на ноги. Син живе у Росії, молодша донька – тут у школі №1 працює медичною сестрою і виховує донечку, 6 років. Онука цього року піде у перший клас! Це буде справжнє свято для дідуся!
Наступний наш співбесідник – Іван Олександрович Іванушко, майстер. Він теж працює у річковому терміналі з 2012-го року, спочатку був інженером, здійснював технічний нагляд за будівництвом, а потім перейшов майстром на вже діюче підприємство. До цього часу знаходить у своїй роботі нові можливості. Розповідає, як місяць тому їздили на курси підвищення кваліфікації в Одесу, вивчали як працювати на гідроспорудах.
«Це ж тільки здається, що ти усе знаєш, а коли послухаєш викладачів з Морської академії, розумієш, що вчитися треба постійно і починати ніколи не пізно», – говорить Іван Іванушко. – Керівництво багато уваги приділяє навчанню кадрів. Нещодавно докери-механізатори пройшли підготовчій курс он-лайн, а потім поїхали до Миколаєва здавати екзамени. Усі мають документи, з цим у нас дуже строго, постійно здійснюються перевірки обладнання, причалу. У нас своя специфіка роботи - кожного року водолази обстежують дно, перевіряють конструкції підводної частини гідроспоруди».
Друге, про що захотів нам розповісти Іван Іванушко, це допомога селищу, яке ми за звичкою називаємо «лісозаводським». Керівництво річкового терміналу впродовж усіх 12 років постійно допомагає і підтримує його мешканців. Газопровід, водогін, утеплення будинку, будівництво магазину – це великі справи, які були зроблені ще під час будівництва і трохи згодом.
«Найближчим часом відновимо 14 лавочок під під’їздами усіх будинків, наразі закуповуємо матеріали. Написали заявку директору Скічку Юрію Олексійовичу – він дав «добро». З часом плануємо на сходових майданчиках замінити вікна, можливо, вхідні двері. Оновлюємо вуличне освітлення у дворах, допомагаємо з проблемами каналізації. Розуміємо, що ці проблеми нескінченні, будинки були тимчасовими, а люди живуть в них вже півстоліття» – ділиться майстер.
До незалежності України Іван Іванушко – відомий у Світловодську патріотичний поет-аматор – ставиться дуже позитивно, хоч і зазначає:
«Знаємо ж, що нашій країні можна було б досягнути більших успіхів, аби з 1991 року національну ідею піднімали на вищий щабель! А то злякалися, що усі ми станемо націоналістами! Тож тепер, через 30 років треба надолужувати згаяне…»
Він щасливий у своїй сім’ї, виростив не одного сина, а двох, побудував будинок, посадив не одне дерево, а цілий садок. Сини живуть у Дніпрі і в Києві. Є дві онучки, одна студентка (дід регулярно висилає пенсію!), молодшій 3 роки.
«Я сільський житель, навіть прописався у Подорожньому!» – радіє Іван Іванушко.
Ми зовсім не здивувалися, коли дізналися, що й Ірина Євгенівна Гречуха – бухгалтер, яка обліковує зернові, теж працює майже з моменту створення терміналу. Найбільшим своїм досягненням за останні 30 років вона вважає дітей – 22-річного сина, студента і 12-річну школярку – доньку. Що ще сталося гарного у цей відрізок часу? Вона вийшла заміж, закінчила Черкаський університет бізнеса і знайшла хорошу роботу.
На ваговій ми познайомилися з Олександрою Матченко, 29 років. Вона тут 4-й рік, роботою задоволена, тут же працює водієм її батько. А через кілька хвилин на причалі до нас підійшов охоронник і, як він зізнався, коханий Олександри, 30-річний Євген Марченко.
Випадково ми знайшли ровесника Незалежності України. Він народився у Світловодську, закінчив школу №9, потім СПТУ, став водієм, а вже 6 років працює у терміналі охоронником. Ще одна цілком щаслива людина, яка вважає, що здобуття незалежності Україною – це дуже добре!
Віктор Прудніков та Артур Овдієнко – шкіпери – під час нашого перебування на причалі готували баржі до завантаження зерном. На наше запитання, як будуть вони святкувати 30-річчя Незалежності України, відповіли:
«Ударною працею! Скоріше за все, будемо рухатися по Дніпру з вантажем».
З комерційним директором Віктором Живановим, який вів будівництво найбільшого зернового річкового терміналу в Україні з першого дня (до речі, це був його п’ятий реалізований елеватор), розмова вийшла короткою і дуже змістовною. Розповідаючи про підприємство, Віктор Іванович відзначив, що Світловодський річковий термінал створив 70 робочих місць, у тому числі 20 – на річковому флоті. Для усіх працівників тут повний соціальний пакет, смачна їжа на робочому місці за 50% вартості, безкоштовні транспортні послуги, щорічні поїздки на відпочинок до моря на 7 днів, які оплачує компанія. Заробітну плату у цьому сезоні підняли і середня становить 10 тис. грн. Податки підприємство сплачує до міського бюджету, а крім того, допомагає закладам медицини і спорту. Перспектива розвитку підприємства, безумовно є, є плани, але поки що це комерційна таємниця.
Віктор Живанов вважає, що наша держава розвивається. Це і є головний показник успішного поступу вперед.
«Ми з вами бачимо, як будуються дороги, лікарні, облаштовуються парки і сквери. І усе це створюють люди, прикрашають міста і села і країну загалом. – ділиться думками Віктор Іванович. – Якби більшість людей була налаштована позитивно, якби ми усі думали про краще майбутнє і докладали задля цього зусиль, наше життя було б краще однозначно. Усе залежить від нас – я у цьому переконаний!»
Щоб підбити підсумок нашим відвідинам підприємства, ми поговорили з директором ТОВ «Світловодський річковий термінал» Юрієм Скічком по телефону. Він, зокрема повідомив, що Холдінг «Агро Віста», група компаній «Уграгроком і ГТ» за понад 20 років своєї роботи на ринку чимало проінвестували в економіку України, створили сотні робочих місць, реалізували десятки соціальних і бізнес-проєктів.
«Нашій молодій українській компанії, яка працює посеред крупних міжнародних компаній, що ведуть свій бізнес у нашій державі, усе вдається! – підкреслив Юрій Олексійович. – Важливо те, що ми йдемо уперед, не зважаючи на труднощі, створюємо історію української національної компанії і щиро дякуємо усім за співпрацю з нами! Хочу також подякувати увесь колектив Світловодського річкового терміналу за кожен день злагодженої роботи. Разом з нами трудяться моряки, котрі доставляють вантажі з терміналу на глибоку воду. Це чудові і сміливі хлопці на чолі з доблесним капітаном Юрієм Ширченком, Сергієм Буряком, директором по експлуатації флоту Ігорем Заблоцьким!
Окремі слова подяки і вітання нашим бізнес-партнерам – сільгоспвиробникам! Увесь наш колектив працює на благо нашої незалежної України, робить її сильнішою з кожним днем! Вітаю усіх жителів Світловодщини з величним національним святом – 30-річчям Незалежності України. Міцного вам здоров’я і віри у світле майбутнє країни!»
