Золотарівка схожа на куточок доброї і справжньої Росії… Сюди би кремлівських пропагандистів, щоб вони пересвідчилися, як вільно спілкуються і співають громадяни України російською мовою
Більшість тутешнього населення, а особливо, старики говорять російською, точніше, говіркою, якою балакали перші переселенці, що кілька сотень років приїхали в ці напрочуд живописні місця. А тематичні підписи під світлинами й плакатами в актовій залі сільського Будинку культури також виконані російською. Щоправда, селяни таки «асимілювалися»: Золотарівку вони категорично відмовляються називати «дєрєвнєй» – тільки «село»…
Саме тут у суботу, 16 листопада, пройшли гуляння, пов’язані з подвійною датою – Днем працівника сільського господарства і черговою річницею заснування села. Хоча, якщо чесно, достеменно цю дату ніхто, на жаль, не знає – «найглибше копнув» один місцевий житель інтелігентної зовнішності, який стверджував, що цією датою є… 1620 рік. Хтозна. Тож, чим не привід?
«Я думаю, що настав час відсвяткувати. Цілий рік ви трудилися на полях. Цілий рік ви дбали, щоб на наступну зиму, на наступний рік були запаси. Поклали на це дуже багато сил і праці. Тож, хочеться вам побажати міцного здоров’я! Щоб здоров’я вистачило на багато років – і на город, і на дітей, і на онуків! На всіх, кого ви любите!» – відкриваючи святкування, побажав землякам-односельцям Микільський сільський голова Володимир Щукін, отримавши від них пухкий коровай з урожаю цього року.
«Я долучаюсь до теплих слів, сказаних Володимиром Климовичем. Я радий, що мені доручила обласна влада привітати вас від імені обласного керівництва, обласної ради з Днем аграрія і Днем села. І побажати, щоб все, що запланував сільський голова збулося у вашому селі… Готуючись до зустрічі з вами, передивлявся історію, якою була Золотарівка декілька десятків, сотень років тому. І мене здивувало і зацікавило, що найбільша кількість населення тут була близько чотирьох тисяч. До різних територій відносилася Золотарівка. Але завжди село славилося своїми людьми… Мені приємно вас бачити! І незважаючи на те, з якими реформами ми проживемо наступний рік, бажаю вам, щоб усмішка не сходила з ваших облич! Щоб у вас було здоров’я, статок, хліб і до хліба!» – виголосив привітання голова Світловодської районної ради Роман Домбровський.
А опісля грянув концерт, підготовлений виключно аматорами золотарівського Будинку культури…
«Мое село под ясным синим небом стоит, как символ ясной вечной красоты», – душевно, під власний баянний акомпанемент, співала Єлизавета Воробйова. Кілька ліричних та веселих пісень заспівали Катерина Ямчук і вокальний ансамбль «Джерело», дівчатка з хореографічного колективу «Шанс» станцювали запальний танок, юна Аліна Криворучко проникливо зачитала вірш «Хліб всьому – голова».
Коли ж гуляння перейшли до наступного етапу, у залі стало навіть затісно. Ще б пак, завдяки тамтешнім фермерам, у першу чергу, Юрієві Магдію, був розіграний тираж безпрограшної лотереї – кожен, хто витратив на неї 50 грн, вигравав від підставки під олівці аж до мікрохвильової печі.
А опісля цього ще довго тривали дружні і веселі посиденьки з танцювальними розминками…
Віталій Асауленко
