Старий центр міста Світловодська, вулиця Шевченка, будинок №2. Одна з двокімнатних квартир. Йдемо в гості до Ніни Семенівни ОсташовоЇ, яка у цьому сезоні тепла в оселі ще не відчувала.
Ніні Семенівні 88 років, понад 40 з них вона віддала роботі на Кременчуцькій ГЕС та заводі чистих металів. Заробила чималу пенсію – 3900 грн. Але у листопаді значну її частину витратила на електрику, бо свою кімнату, де вона лежить, немічна, цілодобово обігріває «дуйчиком», ледь доходить до 17 градусів тепла.
Впродовж двох років за нею доглядає син Анатолій. Йому 59 років, інвалід II групи вже безстроково, бо має страшний діагноз – рак горла. Анатолію не можна перемерзати, але він свою кімнату не обігріває, дорого! Пенсії (1638 грн) ледве вистачає на найнеобхідніше, ліки у цьому списку – чи не найголовніше. До того, як мама ослабла і злягла, чоловік жив з жінкою в іншій квартирі, тепер тут, бо не може інакше. Переїхав, коли знайшов маму непритомною на підлозі… У Світловодську є ще один брат - Віктор, він навідується і допомагає, але мешкає окремо.
– Чи добре за вами доглядає син Анатолій? – питаємо у Ніни Семенівни.
– Добре! Краще, ніж доглядала б донька… – відповідає мама трьох синів. – Мабуть, я заслужила, – припускає жінка.
– Мерзнете?
– Ні, мені тепло! – посміхається бабуся, відкриваючи обличчя для фотокореспондента Ігоря Котлярова з-під трьох ковдр.
Прощаємося. Анатолій турбується про сусіда Сашу, у того немовля у холодній квартирі… Але Саша на роботі, він не хотів би, щоб дружина Альона відкривала двері незнайомим людям. Тож спілкуємося з ним по телефону. 32-річний батько Олександр Михайлов працює водієм, має можливість встановити індивідуальне опалення, щоб не ризикувати життям і здоров’ям двомісячного сина Тимура, але ж не дозволяють! Чоловік не сидить, склавши руки. На його вимогу акт-претензію про відсутність послуги з теплопостачання управляюча компанія «Борисфен» підписала і печатку поставила, а представника СП ТОВ «Світловодськпобут», щоб засвідчив холоднечу, чекають до цього часу. Ледь теплі батареї у квартирі були лише з 1 по 3 грудня. На думку Олександра їх вводять в оману, пояснюючи відсутність тепла поривами на теплотрасах, причина криється у несправності котельні №2.
«Минулого року було майже те ж саме. Кілька днів тепло є, потім 3-4 дні мерзнемо… Так далі жити не можна, тож і стукаємо в усі двері, – розповідає Олександр. – Пишіть, розповідайте про справжній стан справ. Нас повинні почути там, нагорі!»
Повертаючись до адмінбудівлі, питаю у першої заступниці міського голови Олени Балюк про причину відсутності тепла у будинку №2 по вулиці Шевченка.
«Пориви на трасах, сьогодні копають біля Палацу культури. У виконкомі теж холодні батареї. Московський на зв’язок не виходить», – відповідає посадовиця.
Але така відповідь навряд чи влаштує Осташових, Михайлових і тисячі інших жителів міста, які замерзають у своїх квартирах при плюсовій температурі повітря і з острахом чекають на морози…
