На тлі знищення та грабунку українських продуктових запасів ворогом, бойових дій на сході, часткової окупації півдня та мінування півночі, тиловим областям поставлене завдання зробити все можливе, щоб забезпечити продовольством усю країну. Це стосується й Кіровоградщини.За довоєнною статистикою, обсяг зернових з нашої області в «скарбничці» країни складав 10%. Сьогодні, коли в цілому по країні вже називають кількість у 30% недосіяних площ, цей показник збільшиться.
– Нам необхідно створити надійний запас, щоб мати змогу прогодувати і тих людей, які осіли в області, житимуть у нас певний час. А деякі, може, і назавжди, - каже начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович.
Наразі посівна в регіоні йде за планом – озимі зернові в гарному стані, ярі та кукурудза станом на кінець минулого тижня були засіяні на 98%, соняшник – на 93%, овочі – на 82% запланованих, повідомляють у профільному департаменті ОВА.
За інформацією його очільниці Валерії Фурманової, область навіть відправляє зерно тими шляхами, що залишилися – залізницею й автотранспортом.
– Зрозуміло, що це вузьке «горло» в порівнянні з портами, які заблоковані, – каже Фурманова. – Потроху залізниця нарощує обсяги, з Польщею є домовленості про зелені коридори для залізниці та автотранспорту. І зараз елеватори, які експортували, закуповують зерно, вивозять, хоча й не такими обсягами, як раніше. Експорт контрольований, все проходить через митницю, є розрахунки, скільки має залишитись у країні для внутрішнього вжитку.
Найгострішим питанням залишається нестача пального. На початку посівної працював механізм, у якому аграрії подавали заявки до Міненерго, і могли отримати об’єми, яких не вистачало. Але через ракетні удари агресора Україна втратила частину запасів і ємностей для зберігання пального.
– Частина аграріїв трималася, й досі тримається, на своїх запасах. Більшість гуртується та замовляє в Європі. Цей спосіб поповнення залишився єдиним – констатує Фурманова. – І це новий ринок для нас – раніше з Європи ніколи не постачали. Проблеми є, але посівну та взагалі сільськогосподарські роботи вони не зупинили.
Пальне везуть через західний кордон, знову ж, колесами. Це невідпрацьована логістика, та й геть не ті обсяги, що морем. Проблема конкретно Кіровоградщини ще й у тому, що практично всі дилери на її території – не місцеві компанії, а великі мережі, більшість яких не має тут навіть представництва, пояснює в.о. директорки департаменту економічного розвитку та торгівлі ОВА Світлана Соломаха.
– Ті області, які ближче до кордону, і там, де головні постачальні офіси, пального отримують більше. Потім уже розвозять по інфраструктурі, зокрема й до нас… Ринок іще нескоро буде насиченим. Найскладніша ситуація з дизпаливом.
Причини очевидні – солярку на Заході використовують у значно менших обсягах, ніж у нас, її просто недостатньо у єдиному доступному джерелі поставок.
– Маленькі АЗС найбільше потерпають. У них прямого виходу на великих постачальників нема. Раніше брали напряму на Кременчуцькому нафтопереробному заводі, зараз ці ланцюжки порушені, – нагадує Соломаха. – Це ситуація загальноукраїнського масштабу.
Що ж до цін, і якими вони будуть далі, знову ж, повністю залежить від ринку Європи, де пальне поки дорожчає. Згідно із статистикою Мінфіну, в Кіровоградській області ціни на пальне не вищі від середніх по країні.
– Якщо раніше Міністерство економіки встановлювало граничні надбавки, то зараз все «відпустили», до того ж, заборонили всі перевірки, зокрема й по АЗС, – каже посадовиця. – Це зробили для того, щоб дати можливість нашим трейдерам наповнити ринок, щоб зняти ажіотаж. Ми помоніторимо, подивимось. Якщо побачимо великі перекоси по маржі, зловживання, держава знову втрутиться.
До жорсткої економії, в першу чергу – саме пального, закликає керівників на місцях начальник обласної військової адміністрації. Питання неминуче набуде нової гостроти із початком чергового опалювального сезону, підготовку до якого Андрій Райкович вважає наряду із оборонними задачами одним із пріоритетів сьогоднішнього дня. У зоні особливої уваги – Світловодськ, де проблеми із теплом в останні роки були найбільш суттєвими.
– Ще одне стратегічне завдання державної ваги – підготовка до будівництва тимчасового житла для вимушених переселенців, яких в області залишилось понад 80 тисяч, – наголошує Райкович. – Вже маємо концепти, ескізні пропозиції від двох організацій, які готові будувати. Робота триває.
Андрій Трубачев