Накопичилось на цілу збірку поезій, присвячених темі війни в Україні...
Хто ж у Світловодську не знає Олеся Неділю? А тим більше, у його рідній Власівці. Того Неділю, який очолював довгі роки міське радіомовлення, того, який був заохочений „кавалерством” почесного звання „За заслуги перед Світловодщиною” всіх трьох ступенів. Він був у кроковій доступності від присвоєння звання йому „Почесний громадянин Світловодська”. Та з нападом кацапні на Україну сей процес пригальмувався. А ще можна пригадати його виступи на врочистостях у Світловодську з того чи іншого приводу, де він традиційно декламував якогось свого віршика, присвяченого даній врочистості... Він – як той акин: що бачу, те і співаю.
Про війну з клятими москалями я згадав не випадково.Коротше, останній рік ОлесьНеділя разом з дружиною, донькою і онукою мешкає у двох країнах Польщі іНімеччині. І це, як говорить сам Неділя, не шкодить його „римоплетінню”. Навпаки! Чи то Евтерпа (давньогрецька поетична муза), чи то Небеса окропляють його цим самим „плетінням”. Накопичилось на цілу збірку поезій, присвячених темі війни в Україні...
І ось на початку червня, під час нетривалого (вособистих справах) приїзду до Світловодська,він залізно вирішив закарбувати свої вірші у невеличкій збірці „Життя гойдаються терези”, яку люб’язно зголосилася віддрукувати міська світловодська друкарня. Та, коли діло було зроблено термін відвідинСвітловодська поетомдобіг кінця – Німеччина чекала. І тоді він звернувся до мене з проханням розповсюдити його „Життя...” Світловодськом. На що я залюбки погодився. Тим більше, що саме мене пан Олесь попросив написати вступне слово до своєї збірки...
Скажу відверто, ще якихось з десяток років тому це прохання з боку людини, яка вірою і правдою обслуговувала місцевих бонз – свідомих та не дуже холуїв прокремлівської „Партії регіонів” – було би не мислимим! Адже журналіст (тобто, я) ще з кінця минулого тисячоліття у своїх публікаціях твердо позбувся вживання назви „Росія”, повернувши цьому рахітному утворенню історичну назву „Московія”, славив героїчну звитягу, доносячи правду і про безсмертну УПА, і легендарну дивізію СС „Галичина”, і сотень українців, які присвятили себе жертовній борні з північно-східними дикунами. І ще попереджав (або натякав), що час не змінив сих варварів, які себе ще проявлять конкретно. Проявили! Що, напевне, внесло корективи у світогляд Олеся Неділі. ... Я не міг не виконати прохання – 30 примірників заніс до управління культури, вже звідти вони будуть розподілені бібліотеками нашої МТГ, 15 заніс до апарату ради, щоби наші обранці призвичаювались до поетичних рядків пана Олеся.
Дарунок від пана Олеся приймає інспекторка з туризму міського управління культури Ніна Шмакова 
В.о. начальниці апарату ради Ірина Залюбовська приймає поетичну збірку Олеся Неділі Віталій Асауленко