Третього листопада на центральній площі Світловодська відбулася церемонія прощання з полеглим захисником України Володимиром Додиваном (позивний "Куба"). 55-річний кулеметник 1-го відділення 2-го кулеметного взводу 3-ї штурмової спеціалізованої роти "Шквал" під час виконання бойового завдання 29 жовтня отримав поранення і вважався зниклим безвісти. Згодом проведена ідентифікація підтвердила його загибель. 
Чин похорону звершив військовий капелан Національної гвардії України ігумен Філарет. У своїй промові він сказав:
"На наш порятунок стають земні янголи-охоронці — наші воїни, які не жалкуючи себе йдуть навіть на смерть, щоб жили інші. Якщо ми справжні християни, то маємо вірити: ті, хто чинив добро, повернуться у воскресіння життя. А наші захисники, які полягли, унаслідують Царство Небесне. Ми повинні пам’ятати їх, молитися і жити так, щоб їхня жертва не була марною".
Ведуча церемонії — культорганізаторка Світловодського міського Палацу культури Олена Куциба закликала присутніх покласти квіти до домовини та вшанувати пам’ять Володимира хвилиною мовчання. Вона також нагадала громаді життєвий шлях полеглого героя:
"Ми ніколи не пробачимо ворогу смерті наших найкращих синів і дочок. Але пам’ять про наших героїв житиме вічно — вони йшли, щоб ми могли жити й дихати вільно, щоб наша земля залишалася нашою. Рідна земля приймає Володимира Івановича у свої обійми, щоб навіки зберегти пам’ять про гідного сина України".
До присутніх звернувся заступник міського голови Максим Ільченко:
"Знову наша громада прощається із героєм, який віддав життя за Україну. Саме такі люди є прикладом мужності й самопожертви. Пам’ять про Володимира Додивана назавжди залишиться в серцях світловодців, адже він боровся за наш спокій і наше майбутнє".
Володимир Іванович Додиван народився 23 жовтня 1969 року у Світловодську. Дитячі роки провів у селі Новому Бурлуку Харківської області, де навчався у місцевій школі. Згодом родина проживала у Калмицькій республіці, де він закінчив вісім класів. Повернувшись до України, здобув спеціальність водія-слюсаря у Харківському училищі. Після проходження строкової служби працював у будівельній сфері, якій присвятив більшу частину свого життя. У воїна залишилися дружина, п’ятеро дітей та двоє онуків.
Вічна пам’ять герою! Щирі співчуття рідним і близьким.
Богдан Дроздов
Фото автора
Більше фото тут: https://svetlovodsk.com.ua/16315-volodymyr-dodyvan.html