Ми повернулися, я і волонтер, ветеран АТО з Кропивницького. Зморені, але щасливі, що побували у "чорта на кулічках" та привітали наших захисників з Днем Збройних Сил України. Залишили там частинку наших сердець, теплі обнімашки і відчуття маленького задоволення від того, що ми хоч щось для них зробили!
Повірте, їм важливіше не те, що ми привезли, а те, що приїхали, подолавши у два боки майже 1500 км. Відвідали один з підрозділів 72-ої бригади, доставили речі, що просили бійці: матраци і подушки від харківської волонтерки – чарівної, тендітної дівчинки Анастасії Настенко; скоби, мішки, 3 листи ОСБ, 5 маскувальних сіток і 5 маскувальних костюмів, в'язані шкарпетки, 4 комплекти термобілизни, ковдри, устілки, овочі і домашні смаколики, приготовлені люблячими материнським руками.
У Попасній передали дитячі речі від харківських волонтерів службі у справах дітей і відвідали, з подарунками маленького Тьому. На сьомому небі була від щастя, що зустрілась з Андрієм Верхоглядом. А далі перевантажилися на "Урал" і " почугикали" на позиції, розтрусили всі камінчики у нирках і "вправили" диски у хребті. Але це було того варте – нас чекали рідні і дорогі хлопчики… Ще й досі у вухах дзвенить: «Пішли покажемо баню, кухню, бліндажі...». Де там ходити, ноги всмоктувала багнюка, але гарячого чаю і кави напилися.
Рідні наші, я звичайно не в захваті від вашого побуту – багнюка, сирість, гризуни... Але ви найкращі наші сини і ми вам дякуємо за наш спокій. Дякуємо і всім небайдужим допомогайкам! Тим, хто не втомився, з вами разом ми – сила! Все буде Україна!
Дарія Ільїна. Кропивницький – Світловодськ – Попасна
Опубліковано Дар'єю Ильиною Пʼятниця, 6 грудня 2019 р.
