13 лютого на сцені світловодського Палацу культури театр мініатюр «Faceless» грав виставу «Незвичайна історія». Це був справжній «парад» доброти, співчуття та щирості…
А все почалося з посту у «Фейсбуці» жительки Світловодська Наталії Брусенцевої:
«Доброго дня усім! Донечка отримала травму лівого ока. Втратила зір. Для повернення зору необхідно провести дві операцiï. Завдяки небайдужим людям, які допомогли нам, зібрати кошти на першу операцію, 23 січня донечку прооперували у м. Києві у лiкарнi «Новий зір». Операція пройшла дуже добре… Що стосується другої операцiï, детальніше про стан доньки i час другої операцiï нам скажуть 7 лютого. Приблизно є мiсяць, щоб знайти кошти на другу операцію. Дякую усім, хто тримав за нас кулачки».
Колектив театру мініатюр вирішив підтримати Лізу своєю благодійним заходом.
Сюжет вистави такий. Батько вирішив відволікти бодай трішки свого Дмитрика від «стрілялок», «проділок» та інших «ґаджетних» ігрищ, читаючи йому на ніч казку з книжки. Та збунтувався синок: нісенітницю якусь ти, тато, верзеш. Так не буває, типу, царевич цілує жабу і вона стає дівчиною. Як тут у спальні з нізвідки виринає… Фіксік. Його сумна оповідка про те, що у казково-мультяшному світі, через те, що діти перестали читати казки, стався якийсь катаклізм, наштовхнула Дмитрика й батька відправитись на порятунок того паралельного світу… Перемога виявилася подвійною: казкові герої були врятовані – раз, і дитина почала вирити у чудеса – два.
Постановником і виконавцем однієї з головних ролей цього дійства з елементами мюзиклу є молодий режисер міського Палацу культури Максим Василенко. Він, до слова, є також і автором ідеї. Тобто, «Незвичайна історія» – його власне творіння.
А щойно під глядацькі оплески опустилися лаштунки, на сцену піднялася директорка Палацу культури Лариса Ляшенко і оголосила, що на лікування 12-річної Лізи було зібрано 4 тисячі 50 цих самих глядацьких гривень. Це непоодинокий приклад подібного альтруїзму, коли аматори сцени приходять на порятунок своїм землякам…
Дуже прикро, що держава аж ніяк не піклується, бодай, про своїх юних громадян, примудряючись, натомість, платити мільйонні зарплати своїм так званим топ-чиновникам. Хоча, це вже геть інша історія. Як для нормальних людей – незвичайна історія.
