За свою роботу від жовтня 2017 до жовтня 2018 перед громадою міста прозвітував міський голова Валентин Козярчук у міському Палаці культури. Подія відбулася у неділю, 11 листопада, з 11:00. Через 1 годину 11 хвилин під скандування присутніх мешканців міста: «Ганьба!» градоначальник з «дівчатами» покинув залу, по суті не відповівши на жодне запитання громадян.
Цього року, на відміну від минулого, концертна зала була заповнена вщерть, десяткам людей навіть довелося скористатися балконом. Організовано прийшла на звіт градоначальника група мешканців міста, які встановили за дозволом виконкому індивідуальне опалення, а монополіст СП ТОВ «Світловодськпобут» продовжує нараховувати їм тисячі гривень за ненадані послуги і «тягає» по судах. Ображені люди тричі організовували акції протесту, але їх ніхто не почув.
Не менш організовано до зали прийшли педагогічні колективи. Під загрозою закриття через невиконання протипожежних заходів опинилися дитячі дошкільні заклади №15, №18, Власівська школа №8. Три роки управління освіти не може спокійно працювати через постійні перевірки, судову тяганину, яку влаштував Валентин Козярчук Геннадію Френкелю, начальнику управління. А потерпають від цього переслідування сотні людей.
Група депутатів Власівської селищної ради була меншою за кількістю, але не менш активною. Власівчани чекали відповіді на прості запитання: куди поділися 25 млн грн, які перераховані до міського бюджету з селища, чому не фінансуються у повному обсязі дитячий садок, Будинок культури, чому не виконуються протипожежні заходи і через бездіяльність міської влади школа №8 опинилася під загрозою закриття?
Численні плакати красномовно свідчили – люди втомилися ходити по колу і хочуть отримати конкретні відповіді на поставлені запитання. Але не сталося!
Доповідь на 7 аркушах Валентин Козярчук бубонів так, що складалося враження – він читає її вперше. Показова деталь – доповідач не вийшов на трибуну, а сидів за столом у глибині сцени в оточенні заступниць: праворуч – Ірина Щербина, ліворуч – Олена Балюк.
У доповіді йшлося про діяльність міської ради та її виконавчих органів. Серед здобутків за звітний період доповідач відзначив: I рейтингове місце серед міст обласного значення; 19 млн 840 тис. грн нерозподілених коштів на казначейських рахунках станом на 24 жовтня; неотримання короткотермінових (безвідсоткових) позик у казначействі на виплату заробітної плати та розрахунки за енергоносії; поточний ремонт доріг майже на 10 млн грн; озеленення міста (облаштування клумб, висадження дерев); фонтан. Чи варто говорити, що здобутків так мало, що соромно за наше місто? А особливо соромно – за відверту брехню, якою годує своїх прихильників міський голова ось уже 3 роки.
Світловодськ, на жаль, посів останнє рейтингове місце серед міст обласного підпорядкування за підсумками першого півріччя, рейтингові показники за 9 місяців ще не сформовані, а за тими двома, що вже були оприлюднені на момент звіту на сайті Кіровоградської ОДА, ми також останні. У людини, яка здатна до аналізу ситуації, не викликає сумніву, що Кропивницький розвивається жвавіше, ніж Світловодськ, в обласний центр вкладаються багатомільйонні інвестиції, там будуються і реконструюються об’єкти соціально-економічного значення. На другому місці – Знам’янка – місто залізничників. Третє місце впевнено посідає Олександрія, місто, яке очолює насправді досвідчена команда ефективних менеджерів.
На цьому тлі заява Козярчука: «Я вивів місто на перше місце у соціально-економічному розвитку!», – викликає велике занепокоєння: чи є у команди здоровий глузд?
У це ж хтось вірить і не зважає на те, що наше місто є однією з найбідніших територій області. Ми стоїмо з простягнутою рукою!
Тож заяву про купу грошей на казначейських рахунках можна назвати маніпуляцією суспільною свідомістю. Міський голова не зміг очолити міську раду, не має авторитету серед більшості депутатів, принижує і ображає всіх народних обранців, тож і сесію провести не може. Таким чином гроші, що надходять до міського бюджету, не розподіляються, залишаються лежати мертвим вантажем на казначейських рахунках. Чи можна такий стан речей називати досягненням? Команда міського голови називає!
Не може бути досягненням і неотримання короткотермінових (безвідсоткових) позик у казначействі. Ключове слово тут «безвідсоткових». Хто зі справжніх менеджерів відмовиться від такого подарунка долі? Якщо ти вклав, скажімо, 4 млн грн у реконструкцію інфекційного відділення, тобі не вистачило коштів на заробітну плату для «бюджетників», візьми у казначействі позику, безвідсоткову. Потім розрахуєшся і нічого не втратиш! Але ж міська влада не хоче вкладати гроші у великі проекти, краще у петунії!
І вкладає! Півмільйона гривень одноразово перерахувало УЖКГ комунальному підприємству «Житлосвіт 2012». Скільки ще грошей надійшло до цієї контори, яка мала би опікуватися житловими будинками, а не озелененням міста, невідомо. У підсумку – маємо 3 клумби, 2 з них біля «білого» дому з двома засохлими туями по центру. Петунії пропали, бо це ж однорічники. Наступного року знадобиться не менше півмільйона, щоб висадити нові. Щодо висадження дерев – це просто дезінформація. Вирубали більше сотні, а де і скільки посадили – невідомо.
Така ж історія і з ямковим ремонтом доріг. Майже 10 мільйонів з бюджету використали цього року, прийде весна, зійде сніг разом з асфальтом, і … почнемо спочатку.
Люди, які прийшли на звіт міського голови, втомилися слухати про «успіхи» команди на 28-й хвилині звіту, і як не вимагав Козярчук дати йому можливість дочитати піваркуша тексту, а потім ще й слайди показати, не погодилися. Натомість почали скандувати: «Ганьба!»
«У чому ганьба?», – спитав міський голова.
І тут почалося! «У чому ганьба» йому пояснили «індивідуальники», батьки вихованців дитячих садків, депутати селищної ради та інші пересічні громадяни. Голосно пояснили. Міський голова, напевне, образився і пішов геть. Разом із заступницями.
