Склоці між сусідками будинку на Городоцькій (Єгорова) вулиці вже понад два роки. Чи прагнуть сторони до компромісу?
Номер 34-й «Вечірки» надав свою площу «від імені ветеранів ЗЧМ» – як вона підписалася – Лідії Таран. У замітці пані Лідія звертається до влади зарадити лихові своєї колишньої колезі по заводу, ветеранці війни і праці, 88-річній Галині Масюк.
Галина Омелянівна, яка мешкає на другому поверсі, вже понад два роки (за її словами) потерпає від нескінченного ремонту квартири на третьому поверсі, що робить Тетяна Отенко для своєї мами. Начебто через те, що сусідка зверху замінила квартирні комунікації, з кухонних, туалетних, ванних стель на голову старенької тече вода.
Щойно редакція зібралися цікавитися у влади, як вона реагуватиме на цей заклик допомогти пенсіонерці, як до нас зателефонувала сама Галина Омелянівна. Цього разу, за її словами, сталася драма серйозніша – її погрожують вбити. Але не сусідка згори з її вічним ремонтом – а син сусідки по сходовій клітині.
От і подалися ми разом із фотокореспондентом на місце баталій. І все заради того, що воно не стало місцем трагедії чи кровопролиття… Дійсно вологість та руді плями на стелях описаних приміщень помітні, але вода не струмить, це точно. Пані Галина скаржиться, що ота її сусідка згори, обрізавши свої комунікації – причому без обов’язкових, як вона стверджує, у подібних випадках дозволів та узгоджень – залишила чавунні стічні труби під її стелею у ванні, як-то кажуть, на чесному слові. І вони можуть будь-який момент гепнути старенькій на голову…
Та, все ж, поцікавилися ми, з яких таких причин її сусід з квартири поряд погрожує розправитися з Галиною Омелянівною? Річ у тім, пояснила жінка, що мати отого чоловіка і Тетяна Отенко приязні між собою. От її син і вирішив внести свою лепту в цю «священну війну».
Далі, згідно закону жанру, ми піднялися на третій поверх – там Тетяна Отенко проживає разом із своєю матір’ю Раїсою Пилипівною…
«Як вам не соромно мочити свою сусідку? Невже й трішки жалю у вас не виникає до такої ж, як ваша мама, далеко не молодої людини?», – насупивши брови грізно спитав ваш кореспондент пані Тетяну.
І тут пані Тетяна принесла для ознайомлення цілий стос різних документів. І зокрема, один від Світловодського УЖКГ, де повідомляється, що у даній квартирі влаштовано гідро- та термоізоляцію, бетонну стяжку підлоги і таке інше. Також у документі пояснюється, що виконання подібних робіт не потребує ніяких дозвільних документів.
Тетяна Отенко впевнена, що вода не тече, а плямам на стелі вже 6 років. Тоді, розповідають сусіди, попередній власник її квартири дійсно затопив сусідів аж донизу і, щоб уладнати конфлікт відремонтував квартиру на першому поверсі. Галина Масюк (яка мешкає на другому поверсі) відмовилася й тоді від ремонту. От плями й збереглися. Причиною того, що, можливо, дещо просочується вода, припускає Тетяна Отенко, є дефект труби у перекритті між поверхами, а враховуючи, що тим трубам понад піввіку – той елементарну їхню зношеність. А коли наша співрозмовниця довідалася, що ми тут не стільки з-за труб, скільки з-за ймовірного трупа, вона розповіла свою правду…
Матір того чоловіка, який погрожував Галині Омелянівні, зовуть Онисія Петрівна Кузнєцова, заслужена вчителька, занесена у 1970 році до Книги трудової слави міського відділу освіти, їй трішки за 90. Так от, за словами Тетяни Григорівни, Онисії Петрівні крупно повезло, що вона її впіймала на свої руки, коли уславлена педагогиня летіла униз під’їзними сходами від поштовху Галини Омелянівни.
«Можете зайти до Онисії Петрівни і сфотографувати синці на її руках… От її син, капітан дальнього плавання у відставці, який, до речі, з нею не проживає, зробив зауваження нападниці. Але, щоб погрожувати їй убивством!? Це вже занадто для цієї тактовної інтелігентної людини», – наголосила Татяна Отенко.
Що ж до суті основного («трубного») конфлікту, стверджує, що заради його розрядки, вона запропонувала Галині Омелянівні за власний кошт замінити її чавунні комунікації на сучасні – на такі, як у неї. Та відмовилася.
От таким виявилося наше, сподіваємося, неупереджене описання сусідського протистояння. На завершення, ми подзвонили до Галини Масюк – чи підтвердить вона, що Тетяна Отенко пропонувала їй спонсорство у заміні її стояку… На що на тому кінці «дроту» прозвучало ствердження, що таких пропозицій не було – Галина Омелянівна готова заприсягтися. А от на запитання, чи є у неї готовність до мирного вирішення конфлікту, ми почули ствердну відповідь. Може ж так воно й буде?
