Це питання, озвучене на другій сесії світловодської міськради, привернуло на себе увагу тим, що воно було єдиним у блоці архітектурно-земельних відносин? і тим, що йому цьогоріч у грудні виповнилося рівно... п’ять років
Отже, з виступу на названій сесії 24 листопада начальниці управління економіки Крістіни Ахтирської стало зрозуміло, що це питання виноситься на розгляд сесії далеко не вперше. Цього разу (до того ж) – на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від жовтня 2019 року, яке зобов’язує таки затвердити проєкт землеустрою громадянці Оксані Цапенко. За словами Ахтирської, цей проєкт земельної ділянки (колишнє Зелене господарство, поряд із суботнім ринком) був розроблений ще у грудні... 2015 року.
Напевне, втомившись від відмов міської ради позитивно для Цапенко вирішити це питання, вона у 2019 році звертається до суду. І перемогла – суд оштрафував тодішнього секретаря міськради Юрія Сапянова на 46 тисяч гривень. Та попри це міська рада того, сьомого, скликання залишалася непохитною і проєкт землеустрою не затверджувала. А вже цього, восьмого, скликання обранці, заслухавши Ахтирську, продемонстрували спадкоємність щодо даного питання – мовляв, рішення суду є обов’язковим до розгляду, але аж ніяк до виконання – переважною більшістю (шість – «проти», решта – «утрималися») ні на йоту не наблизили Цапенко до узаконення омріяної ділянки.
Що ж то за ділянка така, що вже стільки років за неї не вщухає боротьба?
Шукаючи відповідь, ми й розшукали Оксану Цапенко...
– Оті 46 тисяч гривень штрафу, накладені на Юрія Сапянова, не єдині – 22 жовтня суд зобов’язав його сплатити ще один штраф у розмірі вже 84400 гривень, – зазначила наша співрозмовниця.
– Ані ви не бажаєте поступатись, ані міська рада двох скликань. І той же Сапянов, обтяжений двома чималенькими штрафами, вже не будучи ані секретарем, ані депутатом, на другій сесії закликав обранців не задовольняти судове рішення. Враження таке, що на тих нещасних 19 сотках золотоносна жила знаходиться...
– Нехай більше нова міська рада дослухається до Сапянова – тоді штрафами будуть забезпечені і нові місцеві посадовці. Бо неправота ради, яку він очолював, доведена цілим рядом апеляційних розглядів. Так, зокрема, апеляційним судом 25 березня 2020 року накладання штрафу (отого – першого, у розмірі 46 тисяч гривень) залишено у силі. Додам, що апеляційним судом також розглядалися інші процесуальні ухвали, наприклад, ухвала про виконання судового рішення, ухвала про розгляд справи за нововиявленими обставинами та інші.
– Тим більше така впертість з боку міськради двох каденцій, та й ваша – теж, викликає певні підозри... За золотоносну жилу я вже казав. А ви як думаєте?
– Щодо мене, то цю ділянку сільськогосподарського призначення, яка після ліквідації Зеленого господарства залишилася безгоспною, я планую використовувати під садівництво. До речі, оцей її статус унеможливлює будівництво на ній «скромних хатинок» – як, можливо, ви подумали. Стосовно мотивування депутатського корпусу, який вже друге скликання вперто мені відмовляє, то це, чесно кажучи, мені незрозуміло і дивно. Скоріш за все, це ознака правового нігілізму... П’ять років боротьби по захисту своїх прав, спілкування з юристами та вивчення різних юридичних новел викували з мене непоганого правника. Зокрема, у такому питанні, як «дискреційні повноваження», які були впроваджені в Україні теж років зо п’ять тому на основі авторитетних наукових висновків. Основний їхній постулат – верховенство права. А по-іншому і бути не може, адже судові рішення ухвалюються, наголошую, Іменем України. Відтак вони обов’язкові до виконання. У даному випадку – Світловодською міською радою або суб’єктом владних повноважень, який, цитую дослівно висновок ВС/КАС від 6 березня 2019 року, №1640/2594/18: «Суб’єкт владних повноважень НЕ наділений дискреційними повноваженнями, тобто не має право діяти на власний розсуд, коли відповідно до закону правомірним є лише один варіант рішення чи діяльності». Саме це є причиною того, що всі заперечення, висунуті Сапяновим та юристами виконкому на судове рішення про законність мого позову, не були задоволені апеляційною інстанцією. Більш того – самого позивача було двічі оштрафовано за неправомірні дії. Тож я через вашу газету звертаюся до нового міського голови Андрія Маліцького приділяти увагу не словам Сапянова або свого юридичного відділу, а прочитати результативну частину рішення (справа №340/1979/19) самостійно. А відповіді на запитання, які виникнуть, шукати у практикуючих адвокатів, а не у юристів виконкому та деяких депутатів-правників, які, як я зрозуміла, не цікавляться найсвіжішою судовою практикою і вперто вважають, що суд не може зобов`язати Світловодську міську раду, нав’язуючи цим самим своє невігластво міському голові.
