Минулий 2020 рік подарував нам багато сюрпризів, зокрема й неприємних: один з них – коронавірус, який змусив тремтіти майже усю земну кулю. Тож закономірно у людей виникають питання: що робити, якщо захворіли; де і як обстежуватися і лікуватися; як довго можуть зберігатися антитіла до COVID-19, якщо перехворіли; чи можна заразитися повторно. Адресуємо їх завідувачці терапевтичного відділення комунального некомерційного підприємства «Світловодська ЦРЛ» Ірині Борисівні Коваленко.
– По кожному із цих запитань можна відповідати годинами, почну з того, хто повинен лікувати хворих, коли їм показана госпіталізація в стаціонар, та що таке взагалі імунітет до вірусу, як розібратися в усіх цих аналізах на COVID-19, щоб не витрачати зайвих грошей та сил.
Коли людина захворіла, має підвищену температуру тіла, вона, по-перше, не повинна виходити з дому, негайно встановити контакт зі своїм сімейним лікарем та дотримуватися його порад. Якщо температура тіла не знижується протягом 4-5 діб, зазвичай, це є сигналом для додаткових обстежень хворого, але потрібно пам’ятати, що усі дії щодо додаткових обстежень, як то: аналіз крові, рентгенологічне дослідження легень, в умовах сьогодення, виконує сімейний лікар і звернення самотужки до санпропускників стаціонару тільки марнує час і нерви хворого та його родичів. В умовах пандемії госпіталізація на ліжко насамперед регламентована Міністерством охорони здоров’я і не може виконуватися без певних попередніх аналізів. Це аналіз ПЛР на виявлення самого вірусу СOVID-19 або імуноферментний аналіз на наявність антитіл до COVID-19 в крові людини. Позитивні аналізи на наявність вірусу або ранньої стадії захворювання унеможливлюють госпіталізацію пацієнтів у відділення загального профілю. Такі пацієнти повинні лікуватися в інфекційному відділенні. Ці заходи направлені на попередження розповсюдження інфекції серед хворих стаціонарів, які, як відомо, є найбільш вразливою до вірусу категорією людей.
Наразі триває реформування системи охорони здоров’я, розподіляються функції, що виконує той чи інший лікувальний заклад, з’являються додаткові методи лікування та обстеження в лікарнях. І якщо виявлення вірусу методом ПЛР-реакції виконується в м. Кропивницькому, а відбір матеріалу виконується в амбулаторіях сімейних лікарів, то аналіз на антитіла до вірусу тепер виконує лабораторія Світловодської ЦРЛ. Як розібратися в цих аналізах? Спробуємо разом.
Коли в організм проникають «чужі», організм намагається виставити першу лінію оборони якомога швидше. Шукати антитіла в цей момент не варто. Вони останні, хто приходить на поле бою з інфекцією. Перші антитіла можна виявити десь на 5-7 день захворювання. Це імуноглобуліни А і виявити їх можна не в усіх людей. А от на 14 день, при наявності якісного тесту, антитіла можна виявити майже в усіх хворих, і називаються вони імуноглобуліни М. Саме їх може визначити лабораторія Світловодської ЦРЛ. Цей аналіз став можливим завдяки нещодавно придбаному обладнанню. Антитіла першої хвилі живуть недовго, їхнє коротке життя йде на те, щоб зупинити наступ вірусу. Якщо реакція організму завершувалась би на першій хвилі, ми б справді виявилися беззахисними перед вірусом. Але на підході друга хвиля захисту. Деякі антитіла першої хвилі трансформуються в «довгожителів». Формуються антитіла-імуноглобуліни G, їх також можна визначити у лабораторії Світловодської ЦРЛ.
Є досить різні дані про довготривалість імунітету до sars COVID-19, розбіжності дуже великі. Хтось говорить про строки до 4-х місяців, але останнім часом все більше вчених схиляються до думки про 8-9 місяців. Але ж треба зазначити, що пройшло дуже мало часу з початку масового захворювання цією хворобою і питання імунітету ще тільки вивчаються.
В інформаційних системах поширюються відомості про повторне зараження вірусом, але треба зазначити, що у цих випадках мова йде про пацієнтів, які мали приховані генетичні поломки імунної системи, які в звичайному житті не давали про себе знати. Зазвичай імунна система людини здатна протистояти коронавірусу і вдруге не пропустить удар. Нагадаю, що людство вже зустрічалося зі смертельними вірусами. Наприклад, вірус «іспанки», який, до речі, був більш смертельним. Двадцять відсотків випадків «іспанки» були летальними, 20 мільйонів людей померло. На щастя, коронавірус не так вражає, та й ми тепер стали більш обізнаними, маємо більш вдосконалені методи діагностики та лікування.
Тому хочу закінчити свою відповідь на оптимістичній ноті. Сподіваюся, що ми вчимося на своїх помилках: не будемо нехтувати засобами захисту, будемо дбати про свій імунітет, вести здоровий спосіб життя, відмовлятися від шкідливих звичок. А якщо станеться хвороба, то не будемо панікувати, будемо лікуватися, а не чекати, що «саме пройде», будемо співпрацювати з сімейним лікарем, а не бігти на санпропускник ЦРЛ та викликати «швидку». Будемо вчасно та правильно обстежуватися, щоби правильно лікуватися.
Будьмо свідомі, обізнані та здорові!
«СВ»