Тридцять років – строк неоднозначний. Для пересічної людини майже половина її життя, для держави з давніми традиціями – лише кілька сторінок підручника з історії. Що ж до України, 24 серпня 2021 року є приводом для спогадів і роздумів про колізії становлення нашої Незалежності.
Автор цих рядків згадує далекий серпень 1991-го з щемливим сумом і водночас із щасливою усмішкою. Саме тоді однієї сонячної днини він знайшов у поштовій скриньці офіційне сповіщення про зарахування до складу студентів першого курсу російського відділення філологічного факультету Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна. За сухими рядками крилися нові надії, нові зустрічі, нове життя… Давня мрія стати професійним істориком, яка не залишала навіть під час армійської служби, наблизилася на відстань простягненої руки або п’яти років навчання!
Тридцять років, що минули, були насичені подіями. Подіями великими і незначними, радісними і болючими, щасливими і горезвісними. Викладання в школі, робота в музеї, народження доньки, втрата матері, дослідницькі студії, публікації, презентації книжок… І це все на тлі чехарди урядів і президентів, коловерті реформ і революцій, втрачених ілюзій перебудови і ходіння по муках на шляхах фундації державності…
Проте впадати у відчай нам, мешканцям Світловодська, не личить. Не личить хоча б на знак пошани до тих десятків тисяч людей, що протягом десятиліть не шкодували свого здоров’я, сил та життя, зводячи на дніпровських берегах наше рідне місто. Будьмо ж гідними їхньої праці, їхньої пам’яті, їхнього подвигу. Подвигу заради нас всіх.
І наостанок, у переддень ювілею Незалежності хочу навести широко відомий афоризм знаменитого американського президента Джона Ф. Кеннеді «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас, питайте, що ви можете зробити для своєї країни». Важко посперечатися, чи не так?
Віктор Сергєєв, член Національної спілки краєзнавців України,
лауреат обласної краєзнавчої премії імені В. Ястребова