62 роки минуло з того моменту, коли новозбудовану гідроелектростанцію нового міста на Дніпрі було увімкнено в енергосистему «Дніпроенерго». Останній, 12-й гідроагрегат було введено в експлуатацію менш ніж за рік – у жовтні 1960 року. Сьогодні Кременчуцька ГЕС є другим після Дніпрогесу енергетичним гігантом Дніпровського каскаду. Нашій станції належить особливе місце у комплексному використанні енергоресурсів Дніпра. Ми маємо найбільше водосховище площею 2250 км2 з повним об'ємом 13,5 км3, корисним – 8,97 км3, воно простягнулося на 172 км, в окремих місцях його ширина досягає 40 км, а середня глибина – 6 м. Створюючи штучні водосховища, науковці та гідробудівники головними їх функціями вважали боротьбу з великим водопіллям та зменшення збитків для населення і галузей економіки України. Виробництво електроенергії за допомогою руху води також стоїть в пріоритетах створення штучних водоймищ. Окрім цього водосховища, в тому числі і Кременчуцьке, використовуються з метою забезпечення водою міст та селищ, промисловості, сільського господарства і приймання стічних вод від цих об'єктів. Кременчуцьке водосховище є унікальним водним об'єктом, створеним людськими руками. Воно головний регулятор стоку Дніпра, а також основний енергетичний регулятор для всього каскаду дніпровських гідроелектростанцій.
На початку експлуатації потужність гідроелектростанції становила 625 МВт, проєктний виробіток електроенергії 1506 тис. кВт/год. в рік. На даний час з початку експлуатації станцією вироблено 86961740 тис. кВт/год., а потужність Кременчуцької ГЕС на початок 2021 року складає 700,4 МВт. Цифри говорять самі за себе.
"Колектив філії «Кременчуцька ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» вдячний будівельникам, які збудували станцію та її ветеранам, завдячуючи праці яким, вона і сьогодні працює на повну потужність та проводить технічне переозброєння. Гадаю, вони скажуть свої важливі слова про унікальність станції тих часів. А ми завіряємо, що гідно тримаємо виробничу планку, яку 62 роки тому підняли наші ветерани,-говорить директор філії Сергій Яременко. – Нинішнім поколінням гідроенергетиків завершено І етап реконструкції, з 2006 року триває ІІ етап. Роботи, які виконують експлуатаційники разом з фахівцями підрядних організацій, мають подовжити термін ефективної та надійної роботи станції, дати суттєвий приріст пікової потужності та виробництва електроенергії. 5 гідроагрегатів станції реконструйовано, в реконструкції наступний станційний ГА №4. У період другого етапу компанією «Укргідроенерго» передбачається реконструювати останні шість гідроагрегатів. Широкомасштабні завдання сьогодення надихають гідроенергетиків на пошук новітніх прогресивних рішень, наповнюють оптимізмом і відкривають «друге дихання» у професійному і творчому зростанні, – з натхненням завершив розмову Сергій Яременко.
У чому ж привабливість і унікальність Кременчуцької ГЕС? З таким запитанням ми вирішили звернутися до наших ветеранів. Адже вони представники того покоління гідроенергетиків, творчий запал яких тільки в перші роки експлуатації станції дав 270 пропозицій щодо покращення роботи устаткування. А в ті роки це заощадило 350 тис. карбованців. Отже, слово ветеранам.
Віктор Хижняк, головний інженер Кременчуцької ГЕС (1986 – 2008 р.р.):«Моя трудова діяльність на станції розпочалась у 1960 році з електрика Управління механізації «Кременчукгесбуд». І вже тоді мене, молодого хлопця, вразив рівень професіоналізму і ефективності в роботі трудового колективу. Я хочу зробити наголос на тому, що упродовж усього трудового шляху на гідроелектростанції (електромонтер, начальник зміни електромашинного цеху, черговий інженер, старший інженер ВТВ, старший інженер-інспектор) я був членом єдиної команди однодумців, які виконували безперервні, планомірні роботи по удосконаленню, заміні та модернізації основного електротехнічного і механічного обладнання. Робилося це в минулому і робиться нині у високо організованому, освіченому колективі. Кременчуцька ГЕС має достатньо високий рівень і технічних засобів для виконання усього спектра експлуатаційних робіт, а персонал навчений прийомам їх виконання. Мені приємно спостерігати, що належні експлуатаційні і ремонтні роботи на гідроспорудах, як і завжди, проводяться вчасно і на рівні, що відповідає проєктним вимогам. Надійна і ефективна робота гідроенергетиків можлива шляхом створення відповідного виробничо-технологічного клімату, коли повинна бути відпрацьована навіть система поведінки людини, поряд з чіткою продуманою технологією самих робіт, особливо ремонтних. І така постановка виховання свідомості і зростання кваліфікації можливі лише за умов стабільного складу колективу, який несе відповідальність за нормальну експлуатацію обладнання гідроелектростанції. Іншої думки з приводу унікальності Кременчуцької ГЕС я не маю».
Світлана Солодка, інженер з підготовки кадрів І категорії:
«На мій погляд питання має актуальність для молодого покоління фахівців, які прийшли на станцію після нас. Майже 30 років я відпрацювала на Кременчуцькій ГЕС у відділі кадрів. Завжди вважала і вважаю, що мені в житті дуже пощастило працювати з людьми, які по-справжньому любили станцію, досконало володіли професійними навичками і виконували свою роботу. Унікальність тих часів полягає в людях, у їх відношенні до професії і до своїх обов'язків. На станції важливої уваги приділяли професійному зростанню персоналу, закріпленню його на підприємстві. Всі працівники і непрацюючі пенсіонери мали вагомий соціальний захист. Все це об'єднувало нас, ми разом раділи успіхам і долали випробування. Як на мене, люди – це головна унікальність Кременчуцької ГЕС».
Тетяна Дядюра, інженер І категорії виробничо-технічного сектору:
«Мій виробничий стаж на Кременчуцькій ГЕС складає 37 років. Я можу впевнено завірити, що результатом діяльності потужного колективу експлуатаційників були виробничі досягнення, які збільшували і потужність станції. Мені, як інженеру виробничо-технічного сектору добре відомі новинки, які були використані на будівництві гідроелектростанції. Так, тут вперше застосували збірні бетонні і залізобетонні конструкції, безарматурні облицювальні блоки, омонолічені закладні елементи затворів і грат, попередньо напружені балки вагою до 62 тонн. Широке застосування отримав безштабний метод монтажу закладних частин пазів плоских затворів. І цей досить ефективний метод сприяв його широкому застосуванню під час будівництва інших гідроелектростанцій. Також набув свого поширення і досвід щодо застосування збірного залізобетону. До речі, наші гідроенергетики успішно пропагували і використовували ці методи на будівництві енергетичних об'єктів під час закордонних відряджень. Ще можна називати чимало унікальностей, які присутні на Кременчуцькій ГЕС, але найголовніша це її люди, злагоджений колектив професіоналів. Велика вдячність нинішньому поколінню гідроенергетиків, які гідно продовжують справу першопрохідників».
Наталія Пахомова, інженер І категорії цеху комп'ютерних технологій, релейного захисту та зв'язку:
«Згадуються часи, коли я школяркою вперше побувала на Кременчуцькій ГЕС. Найбільші враження тоді залишили масовість зелених насаджень, краєвиди Дніпра і … машинна зала станції. Її масштаби і велика кількість незрозумілого для мене обладнання. Потім враження відійшли, але думки про роботу обладнання не полишали мене.
За 35 років моєї діяльності на Кременчуцькій ГЕС я отримала відповіді на запитання, які поставила собі у шкільні роки. В групі автоматики електричного цеху я познайомилась і почала працювати на унікальному обладнанні. І можливо це пролунає банально, але для мене завжди було неперевершеним дійство, коли одним обертом маленького ключика запускається величезний гідроагрегат. І за досить короткий проміжок часу все починає рухатись: перекидається рукоятка пуску гідроагрегату, відкривається напрямний апарат турбіни, вода попадає на лопаті, гідроагрегат розвертається і набирає обертів, з'являється збудження. Машина синхронізується з електричною системою, включається в мережу і видає електричний струм. Я й зараз в думках проходжу по приміщенню ГЩУ, переді мною все ті ж схеми пуску і люди, які працювали поряд. Коли я пішла на заслужений відпочинок, колеги говорили: «Будеш плакати за машинною залою!». От вам і унікальність Кременчуцької ГЕС».
За 35 років моєї діяльності на Кременчуцькій ГЕС я отримала відповіді на запитання, які поставила собі у шкільні роки. В групі автоматики електричного цеху я познайомилась і почала працювати на унікальному обладнанні. І можливо це пролунає банально, але для мене завжди було неперевершеним дійство, коли одним обертом маленького ключика запускається величезний гідроагрегат. І за досить короткий проміжок часу все починає рухатись: перекидається рукоятка пуску гідроагрегату, відкривається напрямний апарат турбіни, вода попадає на лопаті, гідроагрегат розвертається і набирає обертів, з'являється збудження. Машина синхронізується з електричною системою, включається в мережу і видає електричний струм. Я й зараз в думках проходжу по приміщенню ГЩУ, переді мною все ті ж схеми пуску і люди, які працювали поряд. Коли я пішла на заслужений відпочинок, колеги говорили: «Будеш плакати за машинною залою!». От вам і унікальність Кременчуцької ГЕС».
5 грудня 2021 року минає 62 річниця з дня пуску першого гідроагрегату Кременчуцької ГЕС. З невпинним розвитком науково-технічного прогресу, з кожним роком в Україні і світі з'являються якісь нові альтернативні джерела видобутку електроенергії. Але як свідчить практика, гідроелектростанції – не вчорашній день, а сьогодення і день прийдешній. Вони ще довго слугуватимуть людству, забезпечуючи його сталий розвиток. Філія «Кременчуцька ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго» яскравий тому приклад з її неповторною красою і унікальністю.
Валентина Саєнко
