Осінь — традиційна пора прибирання територій від опалого листя, сухої рослинності та гілля. При цьому більшість городян продовжують вирішувати питання знищення зібраних рослинних відходів традиційним способом — спалюванням, не задумуючись, яку шкоду це приносить здоров’ю як самого палія, так і оточуючих людей, а також довкіллю.
Небезпека спалювання рослинних рештків полягає не лише у пожежонебезпечності, але і в тому, що при спалюванні та тлінні листя та рослин в атмосферне повітря виділяються небезпечні речовини. Так, 1 тонна тліючого листя виділяє в повітря близько 30 кг чадного газу та близько 9 кг мікрочастинок диму. Крім цього, при згорянні листя та рослин виділяються важкі метали, окис азоту й багато інших канцерогенних сполук (діоксини, бензапірен). Дим містить пари та тверді часточки, які в завислому стані залишаються у повітрі на тривалий час. Ці часточки та токсичні гази мають негативний вплив на здоров’я людини: виникає подразнення очей, носової порожнини, труднощі з диханням, кашель та головний біль. Усе це знижує імунітет людини, часто посилює перебіг хронічних захворювань та може мати віддалені наслідки у вигляді онкологічних захворювань.
Додатковий внесок у «палітру» викидів від спалювання відходів вносять рослинні залишки з присадибних ділянок, до яких застосувувались пестициди та агрохімікати. Зокрема найбільш небезпечним в цьому питанні є бадилля картоплі, яке часто рясно окроплюється засобами проти шкідників (колорадського жука).
Не менш небезпечним у випадку спалювання є сміття з вмістом пластику та поліетилену (пакети, тара тощо), які виділяють в повітря до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість яких є шкідливими для людини. Якщо у вогнище потрапляє ДВП, ДСП або фанера, то у повітря «вивільняються» форгмальдегіди, якщо ці матеріали оброблені масляною фарбою — то ще й свинець.
Як же знищити рослинні залишки без шкоди людині та довкіллю? Можна використовувати метод компостування – розкладення рослинних залишків без доступу кисню з утворенням компосту (однорідної органічної маси, яку можна використовувати в якості добрив). Найціннішою характеристикою компосту як добрива вважається вміст у ньому великої кількості хімічних елементів, необхідних рослині для життя. Також можна вивозити зібрані після прибирання території відходи рослинності на спеціально виділені місця.
Враховуючи небезпечність спалювання сухої рослинності та сміття для здоров’я людини та стану довкілля, Світловодське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби закликає містян не бути байдужими до довікілля та власного здоров’я й обирати інший, більш безпечний, спосіб утилізації відходів.
Небезпека спалювання рослинних рештків полягає не лише у пожежонебезпечності, але і в тому, що при спалюванні та тлінні листя та рослин в атмосферне повітря виділяються небезпечні речовини. Так, 1 тонна тліючого листя виділяє в повітря близько 30 кг чадного газу та близько 9 кг мікрочастинок диму. Крім цього, при згорянні листя та рослин виділяються важкі метали, окис азоту й багато інших канцерогенних сполук (діоксини, бензапірен). Дим містить пари та тверді часточки, які в завислому стані залишаються у повітрі на тривалий час. Ці часточки та токсичні гази мають негативний вплив на здоров’я людини: виникає подразнення очей, носової порожнини, труднощі з диханням, кашель та головний біль. Усе це знижує імунітет людини, часто посилює перебіг хронічних захворювань та може мати віддалені наслідки у вигляді онкологічних захворювань.
Додатковий внесок у «палітру» викидів від спалювання відходів вносять рослинні залишки з присадибних ділянок, до яких застосувувались пестициди та агрохімікати. Зокрема найбільш небезпечним в цьому питанні є бадилля картоплі, яке часто рясно окроплюється засобами проти шкідників (колорадського жука).
Не менш небезпечним у випадку спалювання є сміття з вмістом пластику та поліетилену (пакети, тара тощо), які виділяють в повітря до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість яких є шкідливими для людини. Якщо у вогнище потрапляє ДВП, ДСП або фанера, то у повітря «вивільняються» форгмальдегіди, якщо ці матеріали оброблені масляною фарбою — то ще й свинець.
Як же знищити рослинні залишки без шкоди людині та довкіллю? Можна використовувати метод компостування – розкладення рослинних залишків без доступу кисню з утворенням компосту (однорідної органічної маси, яку можна використовувати в якості добрив). Найціннішою характеристикою компосту як добрива вважається вміст у ньому великої кількості хімічних елементів, необхідних рослині для життя. Також можна вивозити зібрані після прибирання території відходи рослинності на спеціально виділені місця.
Враховуючи небезпечність спалювання сухої рослинності та сміття для здоров’я людини та стану довкілля, Світловодське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби закликає містян не бути байдужими до довікілля та власного здоров’я й обирати інший, більш безпечний, спосіб утилізації відходів.
Тетяна Кривошея, начальник Світловодського міського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області