Прочитала у минулому номері «Вечірки», що внесення змін до Генерального плану міста Світловодська завершується і начебто владу цікавить думка пересічних громадян. Тож вирішила висловити свою пропозицію.
Усе своє дитинство я жила з батьками неподалік Великого озера, що у Табурищі. Не було такого дня влітку, щоб ми – діти – не купалися, не відпочивали на березі. Коли подорослішали, змогли сповна оцінити природу цієї водойми. Люди говорили, що на дні озера б’ють ключі, можливо, навіть цілющі! Тож вода очищалася постійно. На берег завозили чистий пісок, були облаштовані парасольки для відпочинку, кабінки для перевдягання, була вишка, з якої ми стрибали у воду під пильним наглядом рятувальників. Одним словом, був справжній пляж!
Десятки років на наших очах все це знищувалося. Але ж озеро не перетворилося на болото! Тож не все ще втрачено. Давайте передбачимо у генеральному плані міста – міський пляж, де вода ніколи не буде зеленою, як у водосховищі. На цей пляж не треба буде їхати, як на Блакитне озеро чи Лісозавод… Сотні людей зможуть дійти до місця відпочинку пішки. Подумай хоч раз про людей, владо!
Наталія Завялова