З 33-річним Олександром Попічком, засновником БФ “Світловодські соколи”, ми зустрілися минулого четверга в редакції газети “Світловодськ вечірній”, де і відбулася наша розмова про волонтерство з 2014 року і дотепер, про благодійний фонд і можливий призов до лав ЗСУ.- Олександре, у Світловодську є знані волонтери, які активно підтримують ЗСУ, щотижня бувають у різних гарячих точках фронту, передають найнеобхідніше, автомобілі, у тому числі. Про твою роботу інформації значно менше. Розкажи, будь ласка, свою історію.
- Я займаюся волонтерством з 2014 року, але це була стихійна робота. Починали з того, що у вихідні дні біля ринку “Світанок” збирали кошти разом з Андрієм Маліцьким на потреби ЗСУ. Відтоді я цю роботу не полишав, але вона була не такою системною. Сьогодні я працюю 5 днів на основній роботі, яка мене годує, а з вечора п’ятниці по понеділок включно я - волонтер.
- Я бачила твої пости у фейсбуці про збір коштів на автомобіль для ЗСУ. Це ж був не єдиний автомобіль, який ти відправив нашим захисникам?
- Насправді, за майже рік повномасштабної російсько-української війни мною особисто було передано для військових 7 автівок. З них перші 5 я передав як волонтер тим, хто просив.
- Як тобі це вдалося, де брав кошти на придбання?
- Це дуже дивна історія. Мій двоюрідний дядько працював у Литві в банківський установі. Я звернувся до хлопців, які з ним працювали, з проханням знайти недорогі автівки для воїнів ЗСУ. Спочатку один відгукнувся, потім ще один, бо поряд з помешканням його батьків був майданчик із вживаними машинами. Вони купували авто за власний кошт, приганяли до польського кордону (пропуск “Шегині”), я з друзями звідти переганяв їх далі. Я їм щиро вдячний, шкодую, що не можу вказати їхні імена. Вони так вирішили.
- Як прийшла думка створити Благодійний фонд?
- Думав про це давно, але не було можливості зайнятися документами. В один з вечорів написав статут, зібрав людей, які зі мною контактують, перш за все, це моя родина: мама Тетяна Миколаївна Попічко, тітка Наталія Вікторівна Новічкова, заручився їхньою підтримкою і 18 липня 2022 року зареєстрував фонд.
- Що змінилося зі створенням Благодійного фонду?
- З моменту створення Благодійного фонду “Світловодські соколи” я більш плідно працюю з бригадами: “Карпатська січ”, якій і раніше допомогав, вона тепер стала 49-м стрілецьким батальйоном, з 39-ю бригадю, з 36-ю бригадою морпіхів, які захищали “Азовсталь”, з 35-ою вперше працюю. На різдво, 7 січня 2023 року доставив першу автівку "RENAULT M SCENIC" батальйону “АРЕЙ”. Отримав навіть від них подяку.
Від імені 7-го окремого батальйону "АРЕЙ" Української Добровольчої Армії висловлюємо ПОДЯКУ Попічку Олександру, волонтеру з міста Світловодська за переданий автомобіль "RENAULT M SCENIC" на підрозділ!
Олександр особисто привіз автомобіль хлопцям в місто Кривий Ріг і передав його в руки бійцям батальйону!
Ми вдячні жителям Світловодська за те, що допомогають та підтримують наш підрозділ!
Також, дякуємо Олександру за спальники для бійців, які перебувають на передовій!
РАЗОМ до перемоги
"Аналітичний відділ 7-го ОБату "АРЕЙ" Української Добровольчої Армії"
Олександр особисто привіз автомобіль хлопцям в місто Кривий Ріг і передав його в руки бійцям батальйону!
Ми вдячні жителям Світловодська за те, що допомогають та підтримують наш підрозділ!
Також, дякуємо Олександру за спальники для бійців, які перебувають на передовій!
РАЗОМ до перемоги
"Аналітичний відділ 7-го ОБату "АРЕЙ" Української Добровольчої Армії"
- Це ж була не остання твоя автівка?
- Ні, після цього до мене звернулися мої однокласники з 39-ї бригади, потім я отримав лист від командира роти, 13 лютого придбав автівку, а боєць з позивним Койот приїхав у відпустку до Світловодська і особисто її забрав. Сьогодні вона вже поїхала на виконання бойового завдання.
- Хто тебе підтримує, окрім небайдужих світловодців?
- Завдяки Олегу Псюку солісту групи «Kalush», я вийшов на людей , які періодично фінансово підтримують мій фонд. Співпрацюю з відомими волонтерами Дарією Ільїною зі Світловодська, та Олександром Жуковим з Кременчука. До речі, 12 лютого я їздив до друзів на фронт з допомогою, а вже 13 лютого зранку - за автівкою. У найближчу суботу їде Олександр Жуков, зі своїми хлопцями, а я передаю зібрані речі. Якщо хлопці приїздять до батьків додому, то усе, що можу, віддаю одразу їм. От і сьогодні о 4-й ранку мене підняли на ноги, заїхали спочатку один, потім другий. Забрали 15 комплектів шортів з футболками флісовими, шапки з бафами, подушечки, які моя мама шиє з обрізків флісу у волонтерській групі “Тепла справа”.
- Що з призовом до лав ЗСУ, Олександре? Колись ти писав, що повістку отримав...
- Повістка була у вересні минулого року. Пішов у військкомат. На той момент моє здоров’я дало збій, тож визнали обмежено придатним. Вчора отримав нову повістку, пішов на комісію. До особливого розпорядження, в принципі, я вільний. Але є велика вірогідність, що у будь-який момент можуть призвати.
- Тебе це не лякає?
- Та ні, в принципі, чому мене це може лякати? Я заздалегідь готую собі певне місце у війську. Спитав у друзів, яким я допомагаю, чи можна до них потрапити в підрозділ. Чекаю на відповідь. Вони ж можуть відправити запит війсккомату щодо мене і я до них приєднаюсь.
- Думаю, що тут ти будеш кориснішим, Олександре. Бажаю успіхів у допомозі ЗСУ!
