Ставлення міської влади до долі жителів лісозаводського мікрорайону дуже схоже на історію, яку ми розповідали про мешканців будинку №2 по вулиці Конька. Переважно люди поважного віку кинуті напризволяще, їхніми проблемами не цікавляться, кошти з бюджету на соціально-економічний розвиток не виділяються. Як і в першому випадку, з 1 липня від них відмовилася керуюча компанія, мотивуючи розірвання договору великою заборгованістю за квартплату. Жителі будинку №2 по вулиці Конька ось вже понад 7 років добиваються визнання будинку аварійним (і мають на це підстави!), «лісозаводчани» про це й не мріють, а просто кричать про проблеми з каналізацією. Тут брудна вода вже заходить під підлогу першого поверху будинку №2, стоїть в городі будинку №20, заливає так звані поля фільтрації, побудовані років 60 тому, а далі тече у плавні. Допомагають наближенню екологічної катастрофи ще й водії асанізаторських машин – відкачали фекалії з вигрібних ям – і через дорогу злили у плавні. Хтось з чиновників чи народних обранців знає про це?
Наша зустріч з жителями Лісозаводського мікрорайону відбулася 11 серпня. Охочих розповісти про свої проблеми було вдосталь. Розпочав Віктор Кублій, мешканець будинку №4:
Віктор Кублій на задньому плані«Керуюча компанія ПП «Борисфен», яка взяла наш мікрорайон, так би мовити, під своє крило, не робила нічого, окрім того, що оплачувала двірника. Жінка трішки позамітає, та й усе. Решту ми робили самі або зверталися до «Річкового терміналу», спасибі директору Юрію Скічку, допомагає. Ми зробили ремонт у під’їзді, самі поміняли центральну трубу водопостачання, дах частково перекрили, коли ще завод працював, у підвалах лад навели. Під час останніх виборів дитячий майданчик оновили за допомогою спонсорів Медведенків та нинішнього депутата міськради Віктора Самоляка. А «Борисфен» що, оплату давай і все! Люди розсердилися і платити припинили, а й дійсно, кому і за що я особисто повинен щомісяця платити 365,50 грн? Але пенсіонери чесно продовжують віддавати свою пенсію за ненадані послуги…
Звісно, з цією колотнечею щодо ОСББ треба щось робити. На жаль, серед наших не знайшлося нікого, хто б хотів взятися за таку невдячну справу, тож намагаємося запропонувати себе іншим ОСББ, бо ж по закону не можна бути самим по собі…»
Звісно, з цією колотнечею щодо ОСББ треба щось робити. На жаль, серед наших не знайшлося нікого, хто б хотів взятися за таку невдячну справу, тож намагаємося запропонувати себе іншим ОСББ, бо ж по закону не можна бути самим по собі…»
Далі Віктор Кублій розповів про проблему з каналізацією, про давно забиті фільтраційні поля:
«Ця давня проблема не вирішується, хто б не прийшов до влади, хоча Самоляк під час виборів говорив, що планують щось робити. Тепер з’явилася й нова проблема – водоканал поставив колективні лічильники води, мені 700 грн нарахували додатково, хоча я за використану воду заплатив... Нікому не показали, які ж показники були на тому лічильнику на момент підключення, ніхто не бачив скільки набігло за місяць. Я буду подавати на суд».
Інна КучеренкоМешканка будинку №2 Інна Кучеренко, ще працююча жінка, з відчаєм говорила про велику проблему з каналізацією у її 12-квартирному будинку:
«Наш будинок будувався як тимчасове житло і стоїть він нижче всіх будинків мікрорайону. У нас немає підвалу, стіни стоять на фундаментних блоках і каналізаційні стоки хлюпаються під підлогою, бо саме до нас вони стікаються. Більшість моїх сусідів – глибокі пенсіонери, які фізично нічого не можуть і не хочуть, щоб їх турбували. Чоловіків у будинку немає. Самостійно ми наші проблеми ніяк не потягнемо!»
Анатолій БричкоАнатолій Бричко, який мешкає у будинку №20 (це котедж на 3 квартири), підтримує Інну Кучеренко, пояснює технічну сторону проблеми і веде нас до свого двору з трьома каналізаційними колодязями і гнилими трубами між ними. Стоки піднімаються, скоро зайдуть у помешкання.
Галина БулахЩо робили мешканці мікрорайону для свого порятунку? Голова квартального комітету Галина Булах розповідає, що постійно викликають асенізаторів, відкачують стоки, для цього збирають гроші. А ще звертаються до чергового виконкому, як тільки щось критичне трапляється. Там радять звертатися до водоканалу. Телефонують і чують у відповідь:
«Ми вас не обслуговуємо».
Мається на увазі, що водоканал займається лише водопостачанням, а на водовідведення договору немає.
Вирушаємо колективно на поля фільтрації через дорогу, у плавні. Бачимо колодязі і трубу, в яку безперешкодно можна злити діжку стоків, що і роблять водії. Зручно і недалеко їхати!
А ще жителів мікрорайону турбує погана дорога, повна відсутність вуличного освітлення, стихійне сміттєзвалище, що з’явилося на місці несанкціонованого видобування піску і яке наповнюється власниками баз відпочинку.
«Турбази не поставили жодного сміттєвого баку!» - обурюються місцеві жителі. І з сумом констатують: колись мальовничій куточок Світловодська перетворюється в екологічно небезпечний мікрорайон.
А насамкінець ще один місцевий житель мікрорайону Юрій Яковченко влаштував нам екскурсію елітною частиною забудови мікрорайону. Гарні, подекуди помпезні, за височенними парканами маєтки витягнулися вздовж берегової лінії Дніпра, перекриваючи пересічним громадянам доступ до води. Що за люди там живуть? Чи помічають вони, що у селищі не горить жодна лампочка, що вони позбавили місцевих жителів зон відпочинку, що дорога, якою вони їдуть до своїх замків, давно зруйнована?
P.S. Готуючи матеріал до друку, ми звернулися до начальника УЖКГ Віктора Самоляка та в.о. начальника УЖКГ Галини Колесникової з проханням прокоментувати ситуацію з каналізацією та полями фільтрації у Лісозаводському мікрорайоні. З’ясувалося, що проєкт під назвою «Влаштування каналізаційної мережі селища Лісозаводське до КНС №4 (будівництво)» давно розроблено і в цінах 2013 року його кошторисна вартість складає 3 млн 504 грн. За грубими підрахунками на сьогодні це близько 17 млн грн. Регулярно, з 2014 року цей проєкт включають у Програму соціально-економічного розвитку міста, але він ніким не підтримується.
