Це ж треба так не любити жителів міста, щоб позбавити їх можливості зареєструвати шлюб у затишному куточку Світловодська – на вулиці Гагаріна, у будинку з історією, і примусити їх їхати на край міста, у холодну й непривабливу будівлю, що розташована по дорозі на кладовище…
Скільки невдоволень чула від молодят та їхніх родичів і знайомих:
«Тільки вийшли після реєстрації шлюбу на поріг цього незатишного будинку, хотіли провести невеличку фотосесію, аж тут похоронна процесія рухається повз. І ситуація така, як у пісні – «не спрятаться, не скрыться», можна лише перечекати. Святковий настрій зіпсовано остаточно…»
А я пригадую, як виходила заміж у старому ДРАЦСі, як реєструвала там же сина і доньку, як це все було по-домашньому тепло. Не можу змиритися з тим, що тепер у цій будівлі намагаються створити ще одну церкву, та все якось не виходить. Священники міняються один за одним, постійно зчиняються скандали, які прихильників «церковному проєкту» не додають…
Одним словом: соромно за те, що так бездарно міська влада розпорядилася пам’яткою нашої історії. Не знаю, чи є у старого ДРАЦСу такий статус, чи ні, але, думаю, що я маю право так його назвати. А будь-яка пам’ятка історії потребує ремонту, на який потрібні гроші. Я готова зробити посильний внесок – перерахую 1000 грн на ці цілі. Упевнена, що знайдуться сотні людей, які мене підтримають. Давайте разом зробимо добру справу!
Тетяна Коваленко