Без малого, п’ять років Сапянов представляв ВО „Свобода” у міській раді. І тут – наче постріл, який прозвучав на початку минуло тижня у соцмережах – його виключили з цієї партії...
Не просто постріл, уточнює Юрій Сапянов – постріл у спину. Адже, ніяких попереджень, або запрошень на партійні збори, на яких йому би оголосили вирок, не було. Про те, що сталося, пан Юрій довідався з посту у фейсбуці голови „свободівської” фракції у міській раді Олександра Молчанова. Проковтнувши цю гірку пігулку, Сапянов не став допитуватися про причини та підстави, що спонукали так вчинити його вже колишніх однопартійців.
... Та, власне кажучи, з огляду на те, що секретар часто-густо не голосував в унісон із своєю фракцією, приймав кадрові рішення всупереч бажанням однопартійців, сміливо можна було припустити: драматична розв’язка ось-ось настане...
„Коли я п’ять років тому, на пропозицію голови міської „Свободи” Руслана Степури, погодився балотуватися до міської ради від „Свободи”, я аніскільки не лукавив – це ідеологічно близька до мого власного світогляду політична сила. Але одна річ бути депутатом, я б сказав, наглядачем за діяльністю виконавчих органів влади і діяти виключно з партійних настанов, то контролювати або критикувати – простіше простого. А от, коли ти входиш до виконавчих органів, а тим більше, коли один з них очолюєш, то тут шаблею на всі боки вже не помахаєш”, – говорить Сапянов, додаючи, що у кадрових призначеннях, зокрема, у житло-комунальній сфері, він керувався, передовсім, професіональними здібностями і досвідом кандидатур, а не партійними забаганками, явно натякаючи, що саме це і є причиною його вигнання зі „Свободи”.
От і маємо що маємо, підсумував віднедавна позапартійний секретар, з яким ваш кореспондент, до слова, розмовляв вихідної суботи у його робочому кабінеті. Всі відпочивають, а він – працює...
А що він далі робитиме? Вибори ж на часі... Щоби балотуватися на міського голову, партійної приналежності не потрібно. Головне тут для нашого співрозмовника – розмір обов’язкової для таких випадків грошової застави: для громадянина із скоромними статками, яким вважає себе Юрій Сапянов, це є вирішальним чинником. Що ж до балотування на міського депутата обов’язковою умовою є приналежність до якої - небудь політичної партії…
Закон жанру передбачає оприлюднення думки і протилежної сторони, у даному випадку – мотивацію міського осередку „Свободи”. Та у суботу, 29 січня, додзвонившись до Олександра Молчанова, почули наступне:
„Довга історія – потім розкажу.” – І абонент поквапився відкланятися.
Наступного дня, як домовлялися, абонент, взагалі, слухавку не взяв. Тоді ваш кореспондент, щоб не бути звинуваченим у однобокому поданні теми, звернувся до ще головнішого „свободівця” – депутата облради від цієї політсили Руслана Степури. Одначе і він, почувши, що від нього хочуть, послався на брак часу. Домовились пізніше...
На понеділковий ранок, 31 серпня, ані Молчанов, ані Степура на дзвінок не відгукнулися... Тож, подаємо інформацію лиш від одного Сапянова.
