Про земельне питання п’ятирічної витримки ми писали у минулому номері газети, вислухавши одну сторону конфлікту. Сьогодні говоримо із секретарем міської ради попередньої каденції Юрієм Сапяновим, тим самим винуватцем судової тяганини, якого оштрафували сукупно на майже 135 тисяч гривень...
Нагадаємо, Оксана Цапенко, яка ось вже п’ять років претендує на земельну ділянку колишнього «Зеленого господарства», з дозволу міської ради виготовила проєкт землеустрою, який та ж рада не затверджує, суди, звісно, на її боці.
Незважаючи на рішення судів і «непідйомні» штрафи, Сапянов переконаний, що правда і закон на його боці. І те, що останній (закон) так не вважає, то це лиш питання часу та виправлення свідомих хиб, скоєних як Валентином Козярчуком, так і його заступниками та юристами, які дісталися йому у спадщину. Адже Козярчук, за словами Сапянова, який стояв біля витоків цієї земельної тяганини, не подавав вчасно до суду відповідні документи, що й дозволило рішенню по Цапенко набрати законної сили.
«А після того, як я перебрав на себе повноваження міського голови, вже мої заступники та юрвідділ міськвиконкому всіляко приховували від мене матеріали цієї справи, хоча вся кореспонденція стосовно ради знаходиться виключно у компетенції секретаря, яким я залишався паралельно, а не заступників голови. І так тривало допоки судове рішення не набрало законної сили і всі «шишки» полетіли на мене. І лиш тоді, подаючи мені (нарешті!) всі матеріали цієї справи, заступники кажуть: у реєстрі судових рішень стоїть ваше прізвище. Ви ж вступили в обов’язки. Ну от тепер і відповідайте. Отак от... До речі, я теж до ради позиваюся. Але це вже теми інших позовів».
Відповідаючи по темі дискреційного права, наш співрозмовник відповів, що він знає про верховенство права і для міських рад. Але нюанс полягає у тому, (Сапянов припустився алегорії), що міська рада – це навіть не триголовий змій – 34-головий (по кількості депутатів світловодської міськради). І всі ці «голови» самостійні у своїх рішеннях. До того ж, хоч міський голова й стоїть на чолі цих «голів», вони йому не підзвітні, а навпаки – сам міський голова їм підзвітний.
«Знаєте, якби суд конкретно мене зобов’язав підписати конкретний проєкт рішення міськради, то я підписав би. Але ж суд зобов’язав саме міську раду з отими її 34-ма головами. А самого мене навіть третьою особою в судах по цій справі не залучають. Де логіка? Це стосується моїх інтересів – фінансових, майнових. Врешті – інтересів моєї сім’ї, моєї малолітньої дитини!
До того ж у рішенні суду щодо зобов’язання міської ради прийняте позитивне для Цапенко рішення, говорить Сапянов, криється небезпечний прецедент, коли рішення рад підміняється судовими рішенням. Адже тільки ради повноважні розглядати земельні питання. Не суди!
«У законі про місцеве самоврядування є тільки одна стаття – 59-та та її 4-й пункт, який зобов’язує орган місцевого самоврядування повторно розглянути рішення, якщо воно було заветоване міським головою. І все! Решта – шляхи обходу закону».
На завершення нашої бесіди не обійшлося без запитання: що не так зробила Цапенко, що її ось п’ять років «мурижить» наша рада, вже й нова – туди ж.
Цапенко, відповів Сапянов, з самого початку діє не за процедурою. У якості того, що у неї «карта бита», він наводить такі аргументи: земля та передана АТОвцям під гаражне будівництво; ця ділянка сільгоспризначення; претендентка проживає у Глобиному Полтавської області; до ділянки немає ані під’їзних шляхів, ані сервітутного договору.
«Тож, як вона до своєї ділянки добиратиметься? Там – приватний сектор, там – інші організації і установи. А посередині усього цього – земельна ділянка!?» – дивується Сапянов…
