Довгоочікувана подія сталася 28 червня, у День Конституції України, на набережній. Саме тут, на землі Павлівської сільської ради, але в адміністративних межах міста Світловодська, звели пам’ятник Борцям за Волю та Незалежність України.
Ще два роки тому представник народного депутата України Олеся Довгого у День міста Світловодська вручив сертифікат на будівництво пам’ятника Дарії Ільїній – матері загиблого героя Андрія Ільїна, голові громадської волонтерської організації «Іволга». Це був відгук нардепа на численні прохання родичів загиблих, військовослужбовців, які боронили і боронять східні кордони нашої країни, віднайти кошти у державному бюджеті на будівництво достойного пам’ятника героям. Адже сумно дивитися на тимчасові фотостенди Небесної Сотні на центральній площі міста, які міська влада гордо іменує пам’ятником, розрізнені фото загиблих захисників у фойє адмінбудівлі…
Олесь Довгий відгукнувся і на той момент з державного бюджету виділили кошти на проектування, а згодом після усіх експертних процедур і затвердження проекту, і на будівництво. Дольову участь у цій справі взяла районна рада, а контролювала хід виконання робіт районна державна адміністрація разом з помічниками народного депутата, тож місце вибрали на районній землі не випадково.
І ось пам’ятник височить над Кременчуцьким водосховищем, на набережній, поблизу річкового порту, – улюбленому місці відпочинку жителів і гостей міста. У час запланованого відкриття – шквальний вітер і дощ з градом, а через 20 хвилин – тихо і сонячно…
До урочистої церемонії запрошуються народний депутат Олесь Довгий, голова РДА Сергій Твердовський, голова райради Роман Домбровський, голова міськрайонної Спілки ветеранів АТО Олександр Скотников, мати загиблого героя Дарія Ільїна, священик Віктор Шлях.
Олесь Довгий бере слово. Відразу вносить корективу у слова ведучих заходу. Цей пам’ятник відкривається не за ініціативи Довгого, Твердовського та інших. Він відкривається за бажанням кожної свідомої людини увічнити пам’ять загиблих, які поклали своє життя за волю і незалежність України. Сьогоднішній дощ називає символічним, бо неначе небеса плачуть за нашими героями. Розповідає, що тільки цього тижня двічі бачив, як ховали наших захисників на Кіровоградщині.
«Війна не десь там, вона плакучим болем пронизує всю Україну… Нашим дідам, які цей мир боронили від час Другої світової, у самому страшному сні не могло наснитися, що через понад 70 років на нашій землі будуть з’являтися нові могили і пам’ятні знаки молодим хлопцям, які гинуть за незалежність України. Що можна сказати батькам і матерям тих хлопців, які дивляться на нас зверху, окрім побажання віднайти сили цей біль пережити?.. Я зроблю все залежне від мене, щоб ця війна закінчилася».
Хвилиною мовчання вшанували пам'ять полеглих героїв.
Зі словами поваги і шани до матерів, батьків, дружин і дітей загиблих героїв, до усіх присутніх звернулися Сергій Твердовський та Роман Домбровський.
Зазвучала неймовірно тужлива траурна пісня «Гей, плине кача», у якій міститься історичний код нації, на думку фольклористів. А після цього надзвичайно важко було говорити Олександру Скотникову і Дарії Ільїній. Олександр дякував від імені побратимів усіх – і держслужбовців, які прислухалися до прохання звести саме такий пам’ятник (був й інший ескізний проект), і волонтерам, і всім небайдужим людям. Дарія наголосила, що «ця проклята війна продовжується вже шостий рік…» і треба робити все можливе, щоб її припинити. Пригадала, що у школах встановлені меморіальні дошки загиблим, але пам’ятник – це данина великої шани і поваги загиблим героям.
«Я знаю, що сюди будуть приходити побратими, батьки, молодята, щоб вклонитися загилим героям…», – сказала Дарія Ільїна.
Офіцер у відставці, журналіст Олесь Неділя прочитав свій вірш, присвячений героям-захисникам.
Священик Віктор Шлях відслужив літію за загиблими.
А насамкінець вокально-інструментальний ансамбль «Шиндант» з Кременчука подарував учасникам мітингу кілька патріотичних пісень.
Богдан Дроздов (фото)
