» » Володимир Георгійович Борзяєв приймав вітання з 90-літтям
Всі новини

Володимир Георгійович Борзяєв приймав вітання з 90-літтям


На 90-й день народження до добре знаного у місті фахівця – проектувальника і конструктора Володимира Георгійовича Борзяєва ми потрапили невипадково, зізнаємося чесно. Нас запросила голова профспілкового комітету Головного заводу «Об’єднання «Дніпроенергобудпром» Галина Козубенко. Ми відгукнулися, бо знали, що опісля буде чим поділитися з читачами. 

Як завжди у таких випадках, 13 серпня у помешканні ветерана праці ТДВ «Об’єднання «Дніпроенергобудпром» відбулася тепла і зворушлива зустріч. Разом з Галиною Козубенко до ювіляра завітали його колишні співробітники, які стали найкращими і вірними друзями на все життя, – Майя Лаврентіївна Погорєлова та Микола Олександрович Шевела. Радості від того, що про нього пам’ятають, цінують і люблять, Володимир Георгійович не приховував. Але ніяких старечих сліз не було! 

Ювіляр отримав матеріальну допомогу від керівників ТДВ «Об’єднання «Дніпроенергобудпром» Івана Марона та Михайла Бур’янського, уважно вислухав текст вітальної почесної грамоти, який зачитала Галина Козубенко: 

«За високий професіоналізм, цілеспрямованість, багаторічну послідовну та невтомну працю, оперативність при вирішенні питань, чуйність та доброту, що здобули Вам заслужену повагу серед працівників Об’єднання, про що пам’ятають і донині. Ми пишаємося тим, що нам випала можливість працювати з Вами багато років, досягаючи разом професійних висот, бо в роботі ви були наполегливі, рішучі, принципові. 

Бажаємо Вам міцного здоров’я, злагоди у родині, радості і любові від рідних і близьких людей. Нехай тепло і затишок родинної оселі надійно захищає Вас від негараздів, а в майбутньому на Вас чекає ще багато наповнених земними радощами років.  Живіть довго у щасті, благополуччі та з молодістю у душі».

Далі тричі поцілував профспілкову лідерку і продовжив слухати вітання від своїх колег. А вислухавши, відповів на всі наші запитання про роботу в Об’єднанні, найприємніші спогади з того часу, про найдорожчих колег, масштабні проекти, про близьких і рідних.  

Володимир Борзяєв прийшов в Об’єднання у 1967 році, тоді йому було 38, працював конструктором, начальником відділу, головним конструктором до самої пенсії.  

«У мене дуже хороші спогади про колектив! Була така цікава робота, постійно часу не вистачало на все! У той час 70 людей працювало у конструкторському відділі і 20 – у технологічному. Обсяг роботи постійно збільшувався, увесь час щось будували! Пам’ятаю, яким вимогливим був генеральний директор Іван Едуардович Марон, але за все йому вдячний». 

Найдорожчий його колега – Коля (Микола Олександрович Шевела), який міг неодноразово звільнитися з підприємства, бо мав різні пропозиції, але Володимир Георгійович йому казав:
 
«Ти мене доведи до пенсії, потім підеш…» і він послухався.

До цього часу працює в Об’єднанні і займається улюбленою справою.
 
Майя Лаврентіївна Погорєлова теж працювала конструктором під керівництвом Володимира Борзяєва, до цього часу зберегла з ним дружні, теплі стосунки. А ще їх об’єднує і справа, бо вони і зараз допомагають тим, хто цього потребує, шукають в архіві потрібну проектну документацію, діляться досвідом, консультують, адже пам’ять конструкторів не підводить. 

Назвати найважливіший об‘єкт, який було побудовано з його допомогою, Володимиру Борзяєву було непросто, адже у той час будувалися заводи, селище Власівка, лісозаводський мікрорайон, у Світловодську пам’ятники – обеліск Слави, Вічний вогонь, Літак і багато чого іншого. До всього цього він має причетність. Коли пішов на пенсію, проектував і будував Свято-Покровський храм. Пригадує, що самовільно «ліквідував» 4 колони, що були передбачені архітекторами у центрі храму, розрахував і замовив на заводі балки, – і тепер у залі просторо…» 

Син, донька, онука і правнук не забувають Володимира Георгійовича, відвідують і допомагають. Він теж старається приділяти увагу онуці і правнуку, які мешкають у Кременчуці. 

Про розпорядок свого дня жартує: 

«Я тепер зранку нікуди не біжу, мабуть ледачкуватим став. Але виноград зібрав сам,  виготовив вино, тож пригощайтеся!» 

І тут – нові гості – подружжя Грєшнікових Наталія та Юрій – прийшли привітати свого колегу з поважним ювілеєм. Наталія завірила нас, що саме завдяки Володимиру Борзяєву сама стала конструктором, проектувальником. Юрій назвав ювіляра головним вчителем, якого він безмежно поважає.

«Завжди життєрадісний, веселий, ніколи не скаржиться, не плаче, одним словом – найщасливіша людина на землі!» – це Юрій Грєшніков про Володимира Борзяєва. 

Важко не погодитися.
[img]

















[/img]

Автор: Тетяна Дроздова

Фото: Ігор Котляров

Додати коментар
Або увійдіть через соціальні мережі
Популярне
Серед найкращих шахістів області – наш Олександр Бендюк
Гігантська милиця на бампері автомашини Сапянова здивувала перехожих
«Добрадівські» забави останнього літнього дня
Турнір з футболу триває у Світловодську
На «гіку», як на довгій ниві, або У квача на серфах з чемпіонкою Анжелікою Гарькавою
Мультiмедиа
Світловодські рятівники готові прийти на допомогу тим, хто її потребує
Підкорювати нові вершини бажали колективу Головного у день народження
У День прапора нашого…
Велична картина Анатолія Татарова посіла головне місце в експозиції
Жіночий фестиваль «Я най…» відбувся у Світловодську!