Геннадій Рибченков – журналіст з великим досвідом роботи в обласних ЗМІ. Власним рішенням чотири мсяці тому змінив мову, як зброю, на мову зброї. Воює на Бахмутському напрямку східного фронту. Його короткі фронтові історії дають уявлення про те, як там насправді, на передовій, що відчувають наші захисники, про що думають. Погодьтеся, ми повинні про це знати не лише з офіційних новин, щоб розуміти якою ціною здобувається перемога над ворогом. Друкуємо одну з історій - “Про щастя”.
Про щастя
Сидимо втрьох на спостережному пункті десь за кілометр від орків у відбитих у них окопах. Навколо розкидані їхні лахи - від гранат до спальників і зубної пасти, якась "главаптека". Повонює несвіжими трупами з попереднх боїв, деякі тут валяються з весни.
Фігачать по нас 24/7, в небі десятки дронів. І раптом по нас перестає прилітати. До нас, нарешті, прийшли.
Моя моторола давно сіла. Кажуть - наші пішли, вже зачистили посадку праворуч. Ми чокнулись котілками з найсмачнішим в житті чаєм та закурили по найсмачнашій цигарці. Правда, скоро розпочалася жорстка отвєтка - до мін і граду додалися танки. Та нічого.
Не знаю, що там у зведеннях, може, «на східному фронті усе без змін», але ми потроху просуваємося. Це щастя.
Геннадій Рибченков