Інших слів немає після відвідин 15 червня бази КП «Світловодський комбінат комунальних послуг». Подивитися, у якому вкрай важкому стані перебуває це підприємство, нас запросив новопризначений заступник міського голови Володимир Шаповал.
Знаємо, що журналісти були не першими, кому Володимир Вікторович влаштовував екскурсію на це звалище зіпсованої техніки, зруйнованих боксів, захаращеної території і нещодавно відремонтованої адміністративної будівлі. Але й вона неприємно вразила. Чого вартий один туалет – жахіття!
Новопризначений директор підприємства Роман Шумейко демонструе техніку, якій років 20-30. Усе валяється під відкритим небом, здається багато років, не зважаючи на десяток боксів. Дещо має намір відновити до зими, але треба знайти близько 250 тис. грн на одну одиницю. Маючи мільйонні борги, це непросто. Говорить, що є перелік всієї техніки з датами народження, можна переглянути. Ось асфальтовий каток, найкраща техніка для ремонту дорог, але ж шляхової дільниці, як такої, немає. Проте є тепер начальник – Олександр Плахотний, колишній директор КП.
Ось десяток біотуалетів. Питаємо, де їх використовують.
«На даний час ніде не використовуємо. Забезпечити людей необхідним на святкових заходах – таке призначення, але ж мийки немає, її потрібно купити, облаштувати бокс. Так просто використовувати не можна, бо це ж антисанітарія повна…»
У продовження теми зауважую, що антисанітарія і в туалеті адміністративного приміщення. А не так давно витратили на ремонт біля 200 тис. грн. Немає відповіді… Мабуть треба запитати у колишнього директора… Якщо я правильно зрозуміла, не до цього зараз, бо адміністрація «ККП» переїздить на вулицю Приморську, у приміщення «Житлосервіс 2012», поближче до людей, щоб вони мали змогу прийти, укласти договір, розрахуватися за вивезення сміття тощо. А тут залишиться головний інженер – теж новопризначений Юрій Роздоба, механік і робітники.
Тут працюють 17 водіїв сміттєвозів, один з них Сергій Журавель. Знайомимося. Сергій розповідає, що на комбінаті 16 років, звик до своєї машини, на ній він 8 років. Знає що і як відремонтувати, бо ламається щодня. Упевнений, якщо за кермо посадять іншого водія, машина стане навіки, а якщо піде по руках – взагалі не виїжджатиме.
На новий сміттєвоз 12 днів тому сів Дмитро Савраненко. Він тут 5 років, до цього працював на МАЗі, теж кожен день ремонтувався… На новій машині працювати, зрозуміло, приємніше, ніяких ремонтів, бо ж гарантія. Сьогодні у Дмитра вихідний, але він на роботі, разом з колегою займаються старою машиною, щось удосконалюють.
Роман Шумейко показує новий відвал і розповідає:
«Я спільно з депутатами профільної комісії звернувся до фірми «Альфатекс» за спонсорською допомогою і вони нам надали ще один відвал, який буде встановлено на трактор, тож взимку дві одиниці техніки будуть працювати на дорогах з новим обладнанням».
Далі бачимо звалище іржавих автомобілів.
«У мене 2 автомобілі службових – «Волга» і «Жигулі», буду їздити на роботу», – жартує директор.
А просто посеред двору купою лежать діряві контейнери для сміття…
А ще купи попиляних пірамідальних тополь. Їх віддали комбінату на дрова. Комбінат висушив їх на сонці до стану заліза, тепер шукає фахівців, які зможуть їх поколоти…
Чому ви усю цю техніку не здасте на металобрухт, питаємо у директора.
«Перш ніж здавати, потрібно знайти ліцензійну організацію, яка зробить висновок, що транспортний засіб не придатний до експлуатації, потім потрібне рішення сесії міськради, потім треба знайти організацію, яка прийме цей металобрухт і підготує потрібні документи…» – пояснює Роман Шумейко.
І ми розуміємо, що і 10, і 20, і 30 років тому керівництву, або ж по сучасному – менеджменту підприємства було не до цього. Краще найняти кран і закинути непотрібну техніку на дах боксів. Схоже на музей під відкритим небом… На деяких – дах не витримав, обвалився і тепер єдиний вихід – розібрати усю будівлю. Не ремонтувати ж? Он їх скільки порожніх або завалених незрозуміло чим боксів…
Знайомимося з головним механіком Василем Діденком, він тут з 2008 року, а до цього був начальником транспортного цеху хлібозаводу. Показує нам своє господарство, де панує повний безлад, купи заліза і сміття, яке не прибиралося роками і, здається, почувається добре. Звик. Раджу Роману Шумейку зводити пыдлеглих на сусідній завод залізобетонних виробів за досвідом, як треба господарювати. Можливо, стане в нагоді…
Підбиваємо підсумок наших відвідин комунального підприємства, якому час від часу перепадає з міського бюджету по кілька мільйонів гривень на підтримку, в кабінеті директора. Говорять багато – і директор, і заступник міського голови з питань ЖКГ. З головного, що треба знати громаді. Планують провести інвентаризацію наявних матеріальних ресурсів, розробити стратегію відновлення техніки, тому що наближається зима і до неї треба готуватися.
Є відповідний план, але на його реалізацію потрібне розуміння депутатського корпусу, бо без фінансування його буде важко реалізувати. Підприємство планують поставити на ноги, щоб воно могло надавати людям якісні послуги і не було збитковим. Як погасити борги розміром 1 млн 830 тис. грн? Шляхи вирішення цієї проблеми теж є, але про них поки що – тільки загальні слова про співпрацю і взаєморозуміння.
Хоча вже відомо, що найближчим часом спробують ліквідувати пару комунальних підприємств, передати комбінату функції управителя житлових будинків, позбавивши права управляти приватні управляючі компанії. А це значить, почнеться війна за місце під сонцем. Ні, не та війна, де стріляють, а та, звична для теперішньої міської влади – судова.
Будемо слідкувати за розвитком подій.
