Переслідуючи мету – підготувати позитивний матеріал напередодні головного національного свята – ми зайнялися пошуками успішного підприємства, щоб показати і розказати читачам про позитивний досвід роботи. Звернулися до кількох керівників, але отримали запрошення лише від Юрія Олексійовича Скічка – генерального директора ТОВ «Гермес-Трейдінг» та ТОВ «Світловодський річковий термінал». Сам гендиректор цими днями перебуває в Ізмаїлі, контролює будівництво нової баржі для підприємства, тож доручив зустрітися з журналістами Володимиру Анатолійовичу Хилі – виконавчому директору, який тут працює з першого дня будівництва терміналу.
Нашу розмову ми і розпочали з історії. Майже 7 років тому, 3 жовтня 2013 року, ми були тут на урочистому відкритті Світловодського річкового терміналу – першого у Кіровоградській області зерновідвантажувального підприємства на Дніпрі, що може одночасно приймати та відвантажувати вагони та баржі. Тоді на урочистості прибув навіть президент України і заявив, що ми є учасниками відродження транспортного потенціалу Дніпра… Учасники події говорили й про те, що відкриття подібних терміналів є важливою складовою масштабної стратегії розвитку річкового транспорту, це й можливість збільшити кількість робочих місць та покращити якість життя людей регіону.
Довідка
ТОВ «Світловодський річковий термінал» входить до складу потужної інтегрованої аграрної корпорації, діяльність якої базується на застосуванні новітніх технологій виробництва і зберігання сільськогосподарської продукції – групи компаній «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдинг». Будівництво комплексу було розпочато у липні 2012 року. До виробничої структури терміналу входять елеватор потужністю 94 тисячі тонн одночасного зберігання зерна, 12 силосів та 6 накопичувачів для зберігання зерна, причал довжиною 240 м (вантажний причал та швартовні пали дозволяють одночасно швартувати два самохідні чи несамохідні судна).
– Чи справдилися слова керівника держави? – питаємо у Володимира Хилі.
– Так, з осені 2018 року у Світловодського річкового терміналу з’явився свій баржебуксирний флот, маємо чотири баржі, які купили у Франції й Румунії. Нову баржу виготовляють для нас в Ізмаїлі, місткістю 6 тис. т. Мій колега, заступник директора з експлуатації флоту Ігор Заблоцький вже 8 місяців працює на заводах «Дунайсудосервіс» та «Дунайсудоремонт» в Ізмаілі, контролює хід виконання нашого замовлення щодо виготовлення нової найбільшої баржі в Україні, яка буде працювати на Дніпрі та завантажуватися на Світловодському терміналі. ми й два буксири.
Утримуємо команди, загалом 27 членів екіпажів та 3 керівники управління флотом. Сьогодні ви зможете побачити, як завантажується баржа зерном в зовнішній рейд Миколаїва з наступним дозавантаженням на морське судно «Панамакс».
Загалом на підприємстві працюють 120 людей, вони отримують високу для нашого регіону заробітну плату. Що стосується покращення якості життя людей, то ми чимало зробили для лісозаводського мікрорайону: побудували газопровід високого тиску протяжністю 9142 м від села Вільного; виконуючи технічні умови газового господарства, зробили реконструкцію трьох ГРП, проклали у селищі новий водогін, побудували новий магазин, у якому господарює той же підприємець, що раніше працював у аварійному приміщенні, який ми вимушені були знести. До речі, орендної плати не сплачує, ми не вимагаємо. Важливо, що відтоді людям зручніше і комфортніше купувати продукти. Крім цього, ми допомагаємо місцевим жителям з ремонтом каналізації, утепленням будинків тощо.
Разом з виконавчим директором вирушаємо на причал. Побачене вражає масштабністю і наявністю лише кількох працівників. Валерій Єгоров – докер-механізатор на телестаці завантажує баржу зерном. Знайомимося. Валерій розповідає, що 4-й рік працює на підприємстві, навчався своїй новій професії тут. Роботою задоволений, зарплатою теж, але, щоб утримувати родину – дружину Наталію, яка працює лаборанткою у лікарні, допомагати 26-річній доньці, треба заробляти більше. До національного свята Дня Незалежності ставиться скептично, але традиційно святкувати буде.
Ще один працівник, якого ми бачимо на причалі – шкіпер баржі, молодий чоловік, який занадто заклопотаний процесом, щоб відволікатися на розмови.
«Він несе відповідальність за підготовку баржі до завантаження, контролює сам процес і герметичне закриття баржі кришкою. Тож дійсно, йому не до журналістів», – пояснює Володимир Анатолійович.
Принагідно питаємо, чи були випадки, коли зерно втрачало якість під час транспортування.
«Жодного випадку не було», – упевнено відповідає Хиля.
– Де знайшли 30 кадрових працівників для свого флоту?
– А що ви думаєте, у Світловодську немає річковиків?
Оглянувши увесь причал, з’ясувавши усе про його потужні параметри і можливості, вирушаємо по території. На автомобілі, звісно, бо обійти усі 16 гектарів, з яких поки що забудовано лише 3,5, неможливо.
Значну частину території складає колишній завод «Буддеталь», який ТОВ «Гермес-трейдінг» придбало лише минулого року. Володимир Анатолійович розповідає, що у засновників товариства є плани побудувати тут сучасне переробне підприємство з високими технологіями виробництва. Якщо ці плани реалізуються, то роботу отримають ще 120 людей.
Заходимо до лабораторії. Тут працюють дві жінки. Світлана Саржовська на підприємстві вже чотири роки, робота лаборантки їй подобається, її колега Оксана тільки навчається, перший місяць у лабораторії, але саме вона показує нам, як працює важливий прилад, що вимірює усі складові зерна. Дописати щось, змінити у показниках якості зерна практично неможливо! Дівчат теж запитуємо, що для них День Незалежності. Відповідають коротко – завжди свято!
Нарешті потрапляємо до кабінету виконавчого директора. Тут є справжній пульт управління – комп’ютер з монітором і відповідними корисними програмами. Володимир Анатолійович має змогу слідкувати за усіма процесами, що відбуваються на підприємстві і не тільки.
«У режимі реального часу ми відслідковуємо, де перебувають наші кораблі, коли вони будуть на нашому причалі, тоді визначаємося з організацією зміни, вагонами тощо. Цій справі ми повчилися у відомої компанії, а тепер, можливо, працюємо краще, ніж вона. Це дозволяє працювати ефективно», – розповідає Володимир Хиля.
Переходимо до результатів роботи. У минулому році Світловодський річковий термінал прийняв 228 тис. тон зерна, з них 52 тис. т посушили, 195 т – відвантажили на воду, 33 – на залізницю і решту – до 1 тис. т – на автотранспорт. Цього року 26 тис. т прийняли, відвантажили на воду – 10,5 тис. т, на залізницю – 9 тис.т. Добре це чи ні? Володимир Анатолійович розповідає, що планували минулого року дещо більше, але в цілому нарікань немає.
– Як готуєтеся до головного державного свята?
– Я постійно займаюся оперативною роботою елеватора, ще не думав про це, але вітати колектив і дякувати за роботу буду обов’язково.
– Кого відзначите особливо за сумлінне ставлення до роботи чи якісь досягнення?
– Хотів би відзначити Олександра Кравченка – слюсаря, Сергія Сідченка – водія автомобіля, Євгена Зайцева – оператора авторозвантажувача. З цими відповідальними людьми ми працюємо з часу будівництва терміналу. З моменту введення в експлуатацію терміналу добре працюють лаборантки Тетяна Осика та Анна Завялова. Слід сказати добре слово і вагарям Оксані Томачинській та Поліні Мовчан.
– Так що для вас День Незалежності України?
– Я горджуся цим Днем і вірю в Україну!
***
Телефоном нам вдалося поговорити з Ігорем Заблоцьким, який перебуває в Ізмаїлі з важливою для підприємства місією. Про будівництво найбільшої в Україні баржі він обіцяє розповісти окремо, поки що ділиться фотографіями.
Ставимо наше традиційне запитання «Що для вас День Незалежності?».
Ігор Заблоцький відповідає:
«Змістом Дня Незалежності я бачу щоденну роботу задля процвітання нашої рідної України. Історія нашої країни непроста, ми продовжуємо справу наших батьків, дідів і прадідів, вони передали нам – своїм дітям і онукам – цю естафету, щоб ми зробили наш рідний край, місто Світловодськ, Кіровоградщину, Україну в цілому незалежними, сильними, багатими і щасливими. Тож, вважаю, що праця кожного співробітника Світловодського річкового терміналу і наших екіпажів барж і буксирів там, на просторах Дніпра, і тут на Дунаї, де будується наша красуня – баржа під назвою «Дніпро АВ 01» наближає нас до цього. Зі святом усіх нас!»
