День знань у школах Світловодська відзначали по різному: були і традиційні святкові урочистості, і пікніки на природі. А з 3 вересня в усіх закладах освіти міста стартував навчальний рік 2018-2019. Звісно, його головною особливістю є запровадження реформи «Нова українська школа».
За попередніми даними цього року до перших класів пішло 516 учнів, які будуть навчатися за новим Державним стандартом. Що ж очікує школярів у зв’язку з запровадженням освітньої реформи? Про це нам розповіла Юлія Шумейко (на фото) – вчитель початкових класів, за сумісництвом методист управління освіти, яка відповідає за початкову ланку, тренер освітнього проекту «Нова українська школа».
«Нова українська школа» – це назва реформи, яка спрямована на зміни в освіті. За словами Юлії Миколаївни, впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту відбулося у місті Світловодську ще рік тому, коли на базі СЗШ №7 були створені пілотні класи в рамках дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня. Вчителі Ірина Марченко та Ірина Шевченко, які теж є місцевими тренерами, першими працювали за новими освітніми програмами. Тому цього року вони, як і наша співрозмовниця, ділилися досвідом з іншими колегами. Для підготовки вчителів були проведені тренінги, семінари на базі інституту удосконалення в місті Кропивницькому та на базі СЗШ №7, де вчителі навчалися новітнім методикам. Крім того, усі викладачі перших класів пройшли дистанційне навчання на сайті Ed Era та отримали відповідні сертифікати.
Головна ідея освітньої реформи – компетентнісне навчання. Це означає, що ми не просто озброюємо дітей певними знаннями, а вчимо їх використовувати ці знання у практичних ситуаціях і перш за все у повсякденному житті. Однією з особливостей реформи є започаткування ідеї дитиноцентризму, коли дитина є в центрі уваги. Враховуються її вікові та індивідуальні особливості, інтерес до навчання, забезпечується морально-психологічний комфорт кожної дитини у класі. Дітям пропонуватимуть висловлювати свої почуття і думки, слухати один одного. Цього навчатимуть, зокрема, і під час нової форми роботи – ранкової зустрічі, якою будуть розпочинатися ранки у наших сучасних школах. Вчитель не просто садить дітей за парти, а садить в коло, розпитує про їхні справи, спілкується, навчає висловлювати свої думки та уважно слухати, коли говорять інші. Мета ранкового кола – адаптувати дітей до колективу, створити у класі позитивний настрій – сказала Юлія Миколаївна.
Методист нам розповіла, що у зв’язку з реформою запроваджується інтегроване навчання, коли всі предмети взаємопов’язані і у дитини створюється цілісна картина світу. Для цього у перелік освітніх програм введено новий навчальний предмет «Я досліджую світ». У ньому інтегруються сім освітніх галузей: математична, історична, громадянська тощо. Тобто, вивчаючи один предмет, діти отримуватимуть знання з різних освітніх галузей, а потім ці знання зможуть використати у повсякденному житті.
Важливе місце посідає ідея партнерства, коли до навчального та виховного процесів залучають батьків. Таким чином батьки можуть бути не просто вихователями своїх дітей, а й активними співучасниками навчально-виховного процесу. Такі явища як батьківські збори, рейтинги, розмови про успішність відходять на задній план.
«Ми залучаємо батьків для того, щоб поспілкуватися з ними, навчити поводитися з дітьми, провести якісь інтерактивні вправи і ні в якому разі не говорити про успішність дитини. Дуже важливий крок у «НУШ» – це відсутність оцінок. Зараз перший-другий класи не оцінюються балами, а є таке поняття як формувальне оцінювання. Адже діти приходять до школи з різним запасом знань, тому вчителю важливо помітити ріст кожної дитини. При формувальному оцінюванні дитина може оцінити сама себе і навчитися на своїх помилках. Якщо ми говоримо про відсутність оцінювання, ми говоримо про відсутність балів, але має бути вербальне оцінювання, коли вчитель описує, яку помилку зробив учень, і як зробити так, щоб її уникнути в майбутньому», – продовжила Юлія Шумейко.
Створення у кожному класі освітнього середовища, щоб дитині було зручно і комфортно у школі, було ще однією важливою умовою цієї реформи. Як нам розповіла Юлія Миколаївна, зараз у кожній класній кімнаті, де навчаються першокласники, створені центри дозвілля, куточки природи, ігрові куточки, осередки читача; там зберігаються предмети, якими діти користуються під час перерви. Для дітей закупили зручні одномісні парти, що відповідають санітарним вимогам. У кожного є індивідуальні бокси для зберігання особистих речей. Крім того, кожного першокласника забезпечили набором конструктора LEGO для застосування однієї із сучасних ігрових методик початкової школи – методики компетентнісного навчання «Шість цеглинок».
Оскільки зараз значна увага приділяється спілкуванню дітей між собою, для роботи в групах, проведення спільних досліджень та різних спостережень школи отримали багато демонстраційних та дидактичних матеріалів (карти, глобуси, набори геометричних тіл, корисних копалин, грунтів, колекції плодів і насіння, віяла, мікроскопи, терези, лупи, компаси тощо). За словами Юлії Миколаївни, вперше за 18 років (стільки вона працює викладачем), початкова школа має таке матеріальне забезпечення.
За кошти державного бюджету п’ять загальнонавчальних закладів отримали інтерактивні мультимедійні дошки. Не вирішеним поки що залишається питання з підручниками для першокласників. «Підручників, на жаль, на сьогоднішній день немає. Але це проблема не тільки нашого міста, а це проблема всієї держави. Про неї неодноразово говорить Міністр освіти Лілія Гриневич, запевняючи, що у жовтні підручники повинні надійти», –зазначила Юлія Миколаївна. Втім відсутність підручників вчителів не засмучує. Оскільки перші тижні адаптаційні, діти знайомляться з однокласниками, зі школою, шкільним подвір’ям і дуже багато часу проводять за межами класного кабінету. Тим більше кожна школа має «фабрику друку» (принтер, сканер, ламінатор), а кожен вчитель першого класу забезпечений комп’ютером, тож вчителі можуть роздрукувати необхідні матеріали.