» » Він міг би стати Президентом України – Зінаїда Білявська про Вадима Бойка

Він міг би стати Президентом України – Зінаїда Білявська про Вадима Бойка

27 років минуло з того часу, як у своїй київській квартирі трагічно загинув наш земляк, принциповий, талановитий журналіст та політик Вадим Бойко. Зранку 14 лютого на розі вулиць Вадима Бойка та Героїв України у Світловодську відбувся мітинг, присвячений роковинам смерті видатного земляка.

Як і завжди, біля меморіальної дошки журналісту, встановленої на будинку, де свого часу проживав Вадим Бойко, 14 лютого було людно. Йому було лише 29 років як його життя обірвала страшна трагедія, реальні причини якої досі залишаються за завісою. 
Мітинг з нагоди вшанування пам’яті Вадима Бойка розпочався за кілька хвилин раніше до оголошеного часу. Традиційно, прозвучав Гімн України та Гімн Світловодська. Аби вшанувати пам'ять визначного земляка, на захід прийшли представники міської влади, управлінських структур, молодь і ті, хто знав Вадима особисто. 

«На думку Вадима Бойка, журналісти справжніми можуть бути лише тоді, коли говоритимуть правду і будуть чесними до кінця»,  відзначила ведуча Марія Сущенко, яка нагадала присутнім віхи життєвої стежини та творчої діяльності земляка. 

Його пам'ять вшанували хвилиною мовчання, а пізніше до меморіальної дошки лягли жовто-блакитні хризантеми. 

До слова був запрошений лише секретар міського ради Юрій Сапянов, який відзначив неоціненний вклад Вадима Бойка у розвиток української політики.

«Завдяки Вадиму, з трибуни Верховної Ради, гострими як меч словами, вперше згадувався округ, від якого він був обраний народним депутатом України, згадувалася і Світловодськ. Ним озвучувались проблеми, які турбували усіх громадян. Попри свій молодий вік, він показував приклад як не можна миритися із беззаконням та свавіллям влади, як на погляд молодої людини треба будувати Україну. Його переконання і сьогодні залишаються для нас дороговказом та взірцем для наслідування. Якби сьогодні він був у керівництві влади, його б прикладом скористалися і змогли б побудувати кращу державу, ніж ту, яку маємо зараз»,  відзначив Юрій Олександрович.

Під час проведення заходу одна жінка тримала в руках світлину юних хлопця та дівчини. Після мітингу, ми не змогли оминути її увагою і не поспілкуватися. Як виявилося, жінку звати Зінаїда Білявська. Саме вона знала Вадима Бойка ще змалечку, адже свого часу була завідуючою дитячим садочком, де і виховувався майбутній журналіст та депутат. Зінаїда Ларіонівна розповіла, що на фото – Вадим зі своєю сестрою.

Ось що вона про нього згадує: 

«Вадик був хорошою дитиною, видно було, що тягнеться до чогось незвичайного. Міг змусити випустити метелика, якого хтось упіймав, аби йому не відірвали крильця, міг милуватися квіткою. Романтична натура проявлялася у нього змалку. Завжди ходив навшпиньках. Ми йому кажемо: «Вадік, чого ж ти на носочках ходиш, ти ж не балерина?» – так він тягнувся як паросток до світла. Дуже шкода, що у нього було таке коротке життя… Ми пишалися тим, що нами також були докладені зусилля до виховання Вадима. Якби тоді не трапилася та трагедія, ми б сьогодні обирали його Президентом. Бо ним має бути справжня, мужня людина, відданий патріот своєї Батьківщини, який любить своїх людей».

Разом із Зінаїдою Білявською на мітинг-реквієм прийшла і Галина Смірнова – педагог-огранізатор  школи  № 2, де вчився Вадим Бойко. І хоч їй не довелося бути особисто з ним знайомою, про нього вона знає чимало. У музеї педагогічної слави, створеному на базі навчального закладу, діє експозиція, присвячена талановитому земляку. Галина Смірнова – відповідальна особа за роботу музею. Вона розповідає, що на виставці зібрані рукописи сценаріїв Вадима, його табелі успішності, статті з газети «Наддніпрянська правда», а також особисті речі. Галина Рафілівна досліджувала його життєвий шлях, творчі здобутки, а тому розповіла про Вадима Бойка чимало цікавого, відзначаючи те, що він був надзвичайно багатогранною людиною, який завжди прагнув до всебічного розвитку. 

«Коли Вадим відвідував фотогурток при міському Палаці культури, робив багато світлин. Він завжди був вдячний вчителям (що зараз є рідкістю). На випускний своїм педагогам зробив фото класу, дарував світлини зі своїм підписом педагогам на згадку. У старших класах, коли він був вже сформованою особистістю, на запитання , чому він обрав журналістику, відповідав словами Маяковського: «Я хочу, чтоб к штыку прировняли перо

Наша співрозмовниця плекає надію, що школі, яка стала для Вадима рідною, з часом буде присвоєно ім’я видатного учня, який ще за життя відзначився незламною волею та принциповістю. Галина Рафілівна говорить, що така жадана подія стала б чудовим подарунком до 15-річчя музею, яке припадає на 2019 рік.
[img]






















[/img]

Автор: Яна Боровська

Фото: Ігор Котляров

Додати коментар
Або увійдіть через соціальні мережі
Популярне
Олександр Бендюк – чемпіон міста з шахів
«Добрада»: шашки у теплій атмофері
У ІІ турі чемпіонату України світловодським «Кометам» не було рівних
Приз і оплески чемпіонові Бендюку
Автомобілісти Світловодська відзначили професійне свято яскравими змаганнями
Мультiмедиа
Спортклуб «Легіон» опікується не лише «жиробасами», собаками, а й наркозалежними
Спільна мета – дати містянам якісне тепло – має об’єднувати – Сапянов
Боротьба за тепло продовжується!
Хочете оформити субсидію, не виходячи з дому?
Господарський суд розглянув справу щодо СП ТОВ «Світловодськпобут» (ОНОВЛЕНО)