» » «Я людина, яка виконує свій обов’язок», – Вадим Волканов
Всі новини

«Я людина, яка виконує свій обов’язок», – Вадим Волканов


З 31 травня по 2 червня у місті Світловодську пройшов V Всеукраїнський відкритий турнір з боксу. Спортивний захід проходив завдяки підтримці та сприянню федерації боксу у Кіровоградській області та незмінного, з 1997 року президента федерації Вадима Волканова. У минулому знаменитий боксер, переможець багатьох міжнародних змагань, а нині депутат Кіровоградської обласної ради трьох скликань завітав до редакції і розповів не тільки про турнір, а й про себе особисто.

– Вадиме Анатолійовичу, Ви приїхали до нашого міста на церемонію закриття турніру. Задоволені результатами? 

– А як же! У змаганнях, які п’ятий рік поспіль на високому організаційному рівні проводить Сергій Власов, а обласна федерація боксу підтримує, взяли участь 16 команд, а це близько 150 боксерів з усіх куточків України. Тут були  спортсмени з Кременчука, Полтави, Миргороду, Нових Санжар, Решетілівки, Павлограду, Золотоноші, Кропивницького, Олександрії, Вільногірська, Дніпра. Протягом трьох днів тривала справжня боротьба за звання чемпіона цього турніру, усі без винятку боксери показали справжній дух і видовищні поєдинки. Вітаю світловодських спортсменів із «бронзою»!

– Про вас особисто дуже схвально відгукуються організатори турніру –  Ви вручали нагороди переможцям, і це було честю для юних спортсменів – отримати медаль з рук майстра спорту СРСР, який здобув чимало перемог на ринзі. Поговоримо про історію спортсмена Волканова?

– Я готовий дещо розповісти, але не впевнений, що так вже це необхідно. Мене знають у Світловодську давно, адже я двічі обирався депутатом обласної ради по Світловодському району. Отже, моє життя протягом щонайменше десяти років було тісно пов’язане зі Світловодщиною. Я навіть отримав за свої труди звання Почесного громадянина села Микільського! 

– Тоді давайте по порядку. Почнемо з дитинства, з того часу, як Ви обрали бокс як вид спорту…

– Я народився у Новій Каховці Херсонської області – місті дуже схожому на Світловодськ. Мама була директором школи, потім завідувачкою дитячого садка, а батько працював головним механіком автобази. Як і всі жителі міста, наша сім’я мала човен, на якому ми дружно з сусідами і родичами відпочивали на плавнях з п’ятниці по неділю. Тоді у Новій Каховці машини могло не бути у сім’ї, а човен – обов’язково! 

– Я теж пам’ятаю такі часи у Світловодську! Це об’єднувало людей і давало можливість, як зараз кажуть, бюджетно і дуже добре відпочити…

– От бачите, у нас багато спільного з жителями Світловодська, принаймні, спогади…

– Як ви вчилися? Кажуть, що боксерам науки не дуже легко даються?

– Це стереотип, його cпростувала навіть моя викладачка біології у Кіровоградському педінституті, де я навчався на факультеті фізичного виховання і демонстрував хороші знання. У значній мірі, завдячуючи мамі, яка змогла мене зацікавити біологією і хімією, бо викладала ці предмети у школі. Загалом я вчився добре, без «трійок». І потім, коли здобував ще дві вищі освіти, доводив, що у боксерів є мозок, а не тільки кулаки. 

– Цікаво. Де ще Ви навчалися? 

– Я закінчив Київську Академію МВС, отримав кваліфікацію юриста. Потім Академію державного управління при Президентові України, став магістром державного управління. 

– Це знадобилося Вам у трудовій діяльності? 

– Так, але я розповім про це пізніше, якщо нам доведеться зустрітися. Краще повернемося до боксу.

– Тож коли бокс увірвався у Ваше життя? 

– У мої 15 років. Моїм першим тренером був Роберт Олексійович Пак, якого я пам’ятаю і поважаю. До речі, саме він згодом порадив моїй мамі направити мене до педінституту.  

– Не дуже рано Ви вирішили зайнятися спортом…

– Ні, спортом я займався завжди, усі секції, які тільки були у Новій Каховці, навіть шахову, я пройшов, але зупинився на боксі, і вже через 2-3 місяці досягнув помітного результату – став переможцем України серед школярів. Саме тоді моя мама, яка не рекомендувала мені займатися боксом, стала лояльніше ставитися до мого захоплення. 

– Пам’ятаєте смак першої перемоги? Чи не виникало відчуття переваги перед іншими,  бажання вирішувати проблеми силою?

– Слабо пам’ятаю, напевне радість була, як у кожної дитини… Ніколи не виникало думок про застосування сили. Я жив у дружній атмосфері рідного двору і шкільного класу. Тоді всі займалися спортом, досягали хороших результатів. Не було підстав хизуватися власними досягненнями. Шкода, що сьогодні переважна більшість підлітків розважаються у комп’ютерах та смартфонах. 

– У педінституті Ви продовжили займатися боксом? Яких результатів досягали? 

– Звісно, продовжив, але дуже швидко потрапив до лав Збройних Сил. Служив у СК «Київ» і не було жодних змагань, де  б я не був «у призах»!  А коли повернувся з армії, поновився в інституті і перейшов до професійного боксу, виграв навіть чемпіонат Європи серед Східних країн. Брав участь у боях за чемпіонський пояс Європи у Ялті. 

– Тобто стали заробляти гроші у професійному спорті? 

– Так. Мені було 24 роки, коли я отримав 20 тисяч доларів призових за перший бій. Уявіть собі  такі гроші у 1992 році!  Я зміг купити собі однокімнатну квартиру, машину, запросити друзів на день народження до ресторану. Скажу, що тоді був багатшим, ніж зараз.

– Коли завершили свою спортивну кар’єру? 

– У 1993 році закінчив. Чому?  Захотілося іншого життя. Було важко, доводилося не просто пахати на тренуваннях, а ще й створювати собі потрібні умови для участі у змаганнях. Я разом з групою успішних боксерів на запрошення клубу «Колумбус» двічі їздив до США за сертифікатами, адже, не отримавши медичний паспорт в Америці, неможливо було подати заявку на бій… Ми виступали за Україну, але від «Колумбуса»…

Але я не розлучився з боксом! 22 роки я президент обласної федерації, допомагаю молодим спортсменам, радію їхнім перемогам. За цей час виховали 20 майстрів спорту, майстра спорту міжнародного класу. У 2017 році  команда області поділила з Вінницею перше місце у Чемпіонаті України, виборовши 2 перших і 2 третіх місця. Це визнання і підтвердження успіху федерації боксу. 

– Що можете зробити для Світловодська у плані розвитку боксу?

– Хочу зробити Всеукраїнський турнір, який ми проводимо п’ять років, «майстерським», тоді  до Світловодська будуть їхати боксери з усіх куточків України, щоб виконати звання майстра спорту. Що це дасть Світловодську? Розвиток спорту! Місто красиве, тут є можливість створити  спортивну базу, на яку будуть приїздити спортсмени з різних міст тренуватися, а рівень турнірів буде підвищуватися. 

– Не можу не поставити Вам ще одне запитання… Як би Ви себе охарактеризували? Хто Ви Вадиме Волканов?

– Я людина, яка виконує свій обов’язок!

– Дякую за цікаву розмову і бажаю Вам успіхів. 

Розмову вела 
Тетяна Дроздова
[img]


[/img]
Додати коментар
Або увійдіть через соціальні мережі
2 коментар ів
  1. Адольф
    пане Волканов, а проект Іванов в КЗ КМЛШМД - це Ваш? Якщо так - то пригальмуйте його трохи, а то не буде кому працювати в лікарні
  2. Віталій
    Ми знаємо, що із себе представляє цей "пан із 90-х", якими шляхами він збудував свій "законний" бізнес...
Популярне
Приз і оплески чемпіонові Бендюку
Автомобілісти Світловодська відзначили професійне свято яскравими змаганнями
Нашим "Кометам" і "Мавпи" по зубам. Навіть черкаські
До уваги любителів екстриму! Видовищний захід відбудеться у Світловодську!
Юрій Сапянов успішно випробував новий дельтаплан
Мультiмедиа
Марина Дуженкова – «Міс чарівна україночка 2019»
Комедією "В очікуванні кохання" порадував світловодців театр «Амбіція»
Найголовніше у нашому житті – пам’ятати, що з нами Бог!
Оточуйте себе прекрасним, і світ обов`язково зміниться на краще!
Спортклуб «Легіон» - трансформація чоловіків із зайвою вагою на струнких парубків продовжується