Тітці Галі 76 років, її донька, вчитель за фахом, торік поїхала до Польщі на заробітки. У селі залишила чоловіка і 5-річного синочка. Малий постійно плакав за мамою, бабуся не могла на це дивитися. Та й доньці на чужині було несолодко.

Тітка Галя (76 років): «Там зовсім інші правила, інші закони. Таких, як моя Надя – заробітчан не дуже люблять, дають найважчу роботу, фактично експлуатують. Я просила доньку не їхати, але вона не слухала, хотіла дати своєму сину те, чого не мала сама, але тут не бачить майбутнього для нього. Важко їй там було, але звикла, і вже цього року перевезла до Польщі і свою родину».

Українців із кожним роком стає все менше, і не тільки через масову міграцію. За останні чотири роки рівень народжуваності в Україні знизився в півтора рази.

Якщо 2014 року народилося 465 тисяч дітей, то 2018-го – 290 тисяч.

Кіровоградщина, на жаль, – теж один із тих регіонів, де приріст населення постійно зменшується. Причини різні. Багато людей через екологію і проблеми зі здоров’ям не можуть народити; інші приєднуються до популярного зараз руху «чайлдфрі» і свідомо відмовляються бути батьками, бо не можуть дати своїм дітям хороший рівень життя і знань. Адже в деяких селах немає найголовнішого – садочків і шкіл.

За словом – діло

За останні кілька років на Кіровоградщині відреставровано і капітально відремонтовано чимало дитячих навчальних закладів. У селі Велика Скельова Світловодського району живе 15 діток дошкільного віку, які не мали свого садочка. Сільський голова оббивав пороги у високих кабінетах, кому тільки не писав та результату не було. А потім звернувся до народного депутата Олеся Довгого, той пообіцяв допомогти. Спершу далеко не всі повірили в його обіцянку, але справа одразу зрушила з місця. Буквально за декілька місяців кошти на реконструкцію школи були виділені спочатку з державного бюджету, а потім із районного. Тепер малюки Великої Скельової навчаються в невеликому, але затишному садочку, де є все необхідне для їхнього комфорту.

«Наші діти будуть щасливими, якщо ми дамо їм правильну систему цінностей і хорошу освіту. Відкриття садочків і шкіл – це результат щоденної роботи, який доводить, що Кіровоградщина розвивається», – каже Олесь Довгий.

Поступово сільські школи оснащують новими меблями, комп’ютерними класами, спортивним обладнанням. У багатьох закладах освіти, які потребували капітального ремонту, вже його провели. Олесь Довгий розуміє, як це важливо. Нещодавно сам став батьком. Крок за кроком працює над тим, аби його син і мільйони діточок жили щасливими у себе вдома, а не шукали кращих світів на чужині.

«Від того, як розвиватиметься Україна, залежить і те, як розвиватиметься кожна людина, кожна родина, твоя сім’я. Своїм дітям ми маємо подавати приклад працездатності та бажання щось змінювати. Я хочу, щоб мій син учився, працював і розвивався саме тут, де є великі можливості і потенціал для зростання», – розповідає Олесь Довгий.

Захист майбутнього

Ще рік тому мешканці села Подорожнє і вдень, і вночі вартували школу, бо боялися, що її закриють після того, як їхній населений пункт приєднали до сусідньої Великої Андрусівки. Налякані люди протестували проти закриття навчального закладу радикальними методами, навіть дорогу перекривали. Але щойно народний депутат узявся за ремонт школи, люди заспокоїлися.

Депутат не збирається зупинятися, планує і далі працювати над розвитком освіти на рідній Кіровоградщині. Він наголошує, що школи мають не закривати, а навпаки – будувати. Переконаний, що саме так і буде.

Тітка Світлана, багатодітна мати: «У мене п’ятеро дітей і мені не байдуже, у якій школі вони навчатимуться. Добре, що школу не тільки не закрили, а й зробили реконструкцію, оновили будівлю. Тепер я спокійна за своїх дітей».

«Міста і села повинні бути наповнені дитячим сміхом. Ми маємо робити все для того, аби якість освіти була на високому рівні, щоб наші діти були щасливими й успішними на своїй землі. Розвиток країни починається з кожного з нас – зі щасливої дитини, у щасливій родині в успішній країні, у якій є все для того, аби люди тут жили достойно», – стверджує Олесь Довгий.

[img]