Світловодським жінкам будь-яка робота під силу. Про це можна говорити впевнено, побувавши на заводі залізобетонних виробів. Продовжуючи розповіді про трударів підприємства, цього разу ми познайомимо вас із мотористом бетонозмішувальних установок Світланою Акімовою. Попри те, що її посада звучить по-чоловічому, жінка чудово виконує свої обов’язки.
Щоб зустрітися зі Світланою, ми піднялися крутими металевими сходами аж на четвертий (верхній) поверх бетонозмішувального цеху. Тут Світлана Акімова працює вже 13 років, а до цього 23 роки відпрацювала на Світловодському комбінаті твердих сплавів. Кілька місяців тому жінка вийшла на дострокову пенсію, яку заслужила працюючи зі шкідливими умовами праці на попередньому місці роботи.
Сьогодні ж на заводі залізобетонних виробів завдання Світлани Миколаївни – стежити за концентрацією води в бетоні. За потребою вона може її додати, а якщо знадобиться, скоригувати вміст інших домішок. Маючи неабиякий досвід, Світлана Миколаївна визначає усе це без спеціальних приладів. Більше того, на кожну дільницю заводу має подаватися різна за складом бетонна суміш, а тому на її плечах лежить відповідальність за якість залізобетонних виробів.
Жінка щиро дякує підприємству за можливість працювати, адже після закриття «Твердих сплавів» її радо прийняли на ЗЗБВ, де й донині вона із задоволенням виконує покладену на неї роботу.
«Дякую директору заводу Михайлу Литвиненку, начальнику цеху Володимиру Буряку, дівчатам, які працювали і мене навчали, а також моїм дорогим колегам, які працюють поряд зі мною сьогодні. З ними дуже легко знаходити спільну мову», – зазначає наша співрозмовниця.
Світлана Акімова має про кого турбуватися і після завершення робочого дня. Вона пишається своєю донькою Тетяною та сином Сергієм. Донька працює у магазині, вже має двох діток, а тому Світлана Миколаївна ще й любляча бабуся. Своїх онуків Дмитрика і Владиславу вона привчає до роботи на землі, разом на дачній ділянці вони вирощують квіти. Сергій же здобуває освіту у Світловодському професійно-технічному училищі, по завершенню якого отримає професію слюсара-механіка. І хтозна, можливо, після навчання хлопець захоче набувати практичних навичок саме на заводі, де успішно працює його мама, а керівництво добре ставиться до трудових династій.
«СВ»
