Одне з найзагадковіших та містичних українських свят – свято Івана Купала в Павлівці традиційно проводять біля сільського ставка, куди стікаються води з цілющих джерел, що б’ють поблизу. Молодь, поважні жінки та чоловіки, діти, від маленьких до великих, завжди із задоволенням беруть участь у цьому веселому дійстві, з гарними стародавніми традиціями. Ось і цього року, з усіх куточків села поспішали його жителі та гості на звуки музики, запашний димок від шашликів.
Ведучі, художній керівник Павлівського сільського будинку культури Тетяна Тихонова та старшокласниця Карина Тартикян привітали усіх зі святом та запросили потанцювати, повеселитися, пригоститися, аби цей день запам’ятався надовго. Нагадали присутнім, що свято Івана Купала припадає в ніч з 6 на 7 липня і збігається з літнім сонцеворотом, символізує народження літнього сонця Купала і завершення панування весняного сонця Ярила. А ще Іванова ніч – найкоротша в році, коли стирається межа між потойбічним і цим світом, дерева та трави можуть переходити з місця на місце, розмовляти з добрими та злими духами, а вода в криницях і ставках набирає чарівної сили, трави та квіти – лікувальних властивостей. До кінця не з’ясовано, ким є сам Купало: богом достатку чи кохання, але незмінно одне – купальська ніч єднає людину з природою, освячує почуття молодих сердець. За повір’ям, цієї ночі поодинокі щасливчики можуть знайти опівночі чарівний цвіт папороті, але особисто я таких не знаю. Можливо, вам пощастило?
А на імпровізованій сцені аматори Павлівського СБК співали та танцювали, розігрували сценки. Припала всім до душі яскрава Жабка-царівна зі срібною стрілою та колоритним суржиком з казкової та сучасної лексики та Іван Царевич (Марина Шумило, Володимир Горлов), яких ведучим таки вдалося «одружити», на то воно й свято Івана Купала, щоб здійснювалися мрії. Ще один всім добре відомий казковий персонаж – Водяний – так і не з’явився, хоча його декілька разів кликали ведучі з глядачами, натомість прийшла дружина цього повелителя всіх річок та озер – Водяниця (Діана Самелюк) у супроводі своїх сестер кікімор болотяних (з цими ролями чудово впоралися Ольга Музика і Тетяна Чередник). Водяниця усіх привітала зі святом від імені свого «чоловіка», який подався на семінар, бо ж незабаром «болотяні вибори», та заспівала пісню. Співали також улюбленці павлівських глядачів: жіночий ансамбль «Дніпряночка» (керівник Наталія Лупан), солістка сільського будинку культури Галина Обертас, дует Віктор Лупан і Костянтин Тихонов.
Глядачі, дорослі та малі, підспівували, не жаліли долонь для оплесків, давали «жару», бо ноги самі витанцьовували в такт запальним мелодіям. Непосидючі дітлахи ще й встигали скрізь побігати, пострибати на батутах, насолоджуватися смаколиками.
Основа святкування Івана Купала – поклоніння воді та вогню, а головані персонажі – Купало та Марена – уособлюють чоловіче сонячне та жіноче водяне божество. Ведучі запрошують дівчат у вінках з лугових квітів і трав, у гарних білих сукнях, прикрасити чимале зелене гільце – Марену, навколо якої всі бажаючі почали водити веселий танок під супровід автентичних пісень «Дніпряночки». А з гори вже спускалися хлопці із запаленими смолоскипами в руках (Артем Алексеєко, Денис Малік), за ними вервечкою поспішали дівчата, аби спустити на воду вінки, обов’язковий атрибут на Івана Купала, бо ж кожна потайки мріє вийти заміж за того хлопця, який подобається, а з давнини відомо, що свято має дуже сильну енергетику, ще й небо відкрите для прохань. Потанцювавши також у воді, дівчата ледь намочили сукні, а вінки павлівських красунь попливли шукати суджених.
Смолоскипами хлопці підпалюють акуратно складені сухі жердини і навколо цього високого і яскравого купальського вогню, що здатний очистити весь негатив, всі бажаючі знову закружляли у радісному веселому танку.
Праворуч від купальського вогнища, над ставком, від якого тягнуло вже прохолодою, вигулькнув молодий ріжечок місяця, а павлівці і не думали розходитися по домівках, бо продовжувався концерт, підготовлений творчими колективами Павлівського будинку культури. Можна було купити і шашлик, і до шашлику (про це потурбувалися місцеві та світловодські підприємці), солодощі, придбати дітям яскраві кульки, світлодіодні прикраси та іграшки.
І справді, таємнича і трохи містична атмосфера давнього язичницького свята, мов поклик пращурів, приворожувала і не відпускала, додавала снаги та сили. Довго за північ веселилася жителі та гості села, молодь на вечірній купальській дискотеці, забувши про всі свої турботи.
Організатори свята – сільський голова Микола Панасенко, творчі працівники Павлівського будинку культури, який очолює Олена Нестерова, щиро дякують усім, хто долучився до підготовки та проведення свята, павлівській громаді та гостям села, що розділили з ними радість цього цікавого та незабутнього дійства.
Вікторія АРХИПОВА
