
На в’їзді до терміналу гостей радо зустрів виконавчий директор Сергій Олександрович Рвач, привітався і розпочав цікаву розповідь про історію підприємства та його сьогодення. Зокрема про те, що Світловодський річковий термінал – це передовий елеваторний комплекс, який входить до холдингу «АгроВіста», загальною потужністю одноразового зберігання зернових 94000 тонн; що має можливість приймати до 5000 тонн на день, обробляти і сушити до 4,4 тисячі тонн на день; відправляти залізницею 4000 тонн на день, водним транспортом – 5 000 тонн на день.
Як справжній гід він провів школярів по території річкового терміналу, розповідаючи про технологічні процеси, відповідав на іноді несподівані запитання, але відчувалося, що не всіх дітей ця тема цікавила. Коли ж велика група відвідувачів дісталася причалу, довжиною у 240 метрів, побачила найбільшу в Україні унікальну несамохідну баржу класу «ріка-море» на ім’я«Dnipro-AV-01» довжиною 128 метрів, шириною понад 16 метрів, байдужих не залишилося. Школярі просто засипали Сергія Рвача запитаннями, їх цікавили параметри баржі, швидкість, з якою вона рухається, на яку глибину занурюється у воду, вага кришки тощо. Іноді непросто приходилося виконавчому директору, адже флот – не його відповідальність, а Ігоря Заблоцького, який протягом семи місяців особисто контролював будівництво баржі в Ізмаїлі. Та все ж виконавчий директор впорався і отримав схвальну оцінку від відвідувачів за «роботу» екскурсоводом.

Близько пів години довелося чекати капітана буксиру Юрія Івановича Ширченка, адже буксир саме рухався у напрямку причалу з Кременчука, де залишив на якорі ще одну баржу, бо не міг пройти під мостом з двома, повертаючись з п’ятиденного походу з Одеси. Дочекалися і школярам вдалося побачити як швартується буксир з баржою. А як тільки капітан спустився по трапу на берег, його зразу обступили дівчата, щоб зробити фото на згадку.

Чи задоволені вчителі відвідинами Світловодського річкового терміналу? На наше запитання і Ольга Денчик, і Світлана Батарон упевнено відповіли:
«Так!».
А Оксана Кушнір – працівниця терміналу і мама учня 9 класу Нікіти Конограя, яка доклала зусиль, щоб однокласники сина теж побували на підприємстві, сказала:
«Відчуваю радість від того, що можу показати дітям рідне підприємство, на якому я працюю майже з моменту його створення».

Чи можна розглядати цей візит школярів, як профорієнтаційний захід? На це запитання відповів Сергій Рвач:
«Безумовно! Дев’ятикласникам вже слід думати про свою майбутню професію і якщо ми їм хоч трошки допомогли визначитися, я щасливий».
Швидко промайнув час, прямо на причал подали автобус і учасники цікавої і змістовної екскурсії вирушили додому, отримавши по шоколадці від гостинного підприємства.






