20 липня Арт галерея «Наше місто» у Світловодську у своїх стінах представила роботи, які були створені художниками протягом двох тижнів у рамках першого пленеру «Барви рідного міста», темою якого були відомі місця Світловодська.
Пленер, про який мріяли світловодські художники, нарешті відбувся і мав цікаве творче продовження: спочатку 14 липня відбулося підбиття підсумків на алеї парасольок у сквері біля міського Палацу культури, у ході якого отримали запрошення від кураторки Арт галереї Ксенії Бондаренко, яка теж брала участь у пленері, організувати окрему виставку, що і відкрилася 20 липня в Арт галереї «Наше місто».
На відкритті виставки зізнався у любові до Світловодська, назвавши його «Містом золотим», художник Анатолій Сіромаха та продовжив:
«Ми вперше брали участь у пленері, який мав чітку тему — писати впізнавані краєвиди Світловодська. І в процесі роботи, і після її закінчення ми відзначали, що надзвичайно цікаво працювати над портретом свого міста. Хочемо, щоб такі пленери стали традиційними».
Художники, які зобразили світловодські краєвиди: Андрій Биков, Анатолій Сіромаха, Микола Чістяков, Ірина Вересковська, Анатолій Татаров, Олександр Товкайло, Олена Коваленко, Вікторія Крутько, Віктор Чумаченко, Людмила Попруженко, Василь Андрющенко, Микола Чубов, Михайло Угліков, Катерина Грабенко, Надія Лук’яненко, Юрій Цуканов, Ксенія Бондаренко, Катерина Шевченко, Юрій Цуканов, Володимир Зуєвський, Лариса Охотна, Наталія Крячко, Наталія Чепурна, Іван Якименко, Наталія Яковенко. На їхніх полотнах бачимо церкву Архангела Михаїла, міський Палац культури, яхт-клуб «Кристал», частини мікрорайонів Площа, Табурище, Спецстрой і звісно – ріку Дніпро.
Привітання місту, художникам та усім присутнім подарувала літературна спілка «Літо» на чолі з Лідією Лаврик.
Виставка триватиме місяць. Але й вона матиме неочікуване продовження. Колектив галереї вирішив поділитися цим створеним художниками неоціненним надбанням з якомога більшим колом людей, а тому створить на основі картин сувенірну продукцію, щоб щасливі куточки Світловодська роз’їжджалися в інші міста і, звісно, країни.
Тетяна Юганова