Або це свідчення мізерного прошарку у Світловодську середнього класу – підмурівку стабільного суспільства, або…
З пріснопам’ятних часів у нас більш-менш значиме свято позначалося рясними гулянками у парку культури і відпочинку імені Шевченка – каруселі, шашлики, атракціони, концерти самодіяльності абощо. А тим більше – на День Незалежності. А от цьогоріч!..
На 10-у годину, кажуть, міський голова, разом із своєю ватагою, здійснив майже миттєвий «набіг» до шевченкового погруддя і, звісно, з покладанням квітів. Все! Далі дозвільна програма повністю лягла на крихкі плечі адміністрації самого парку: на колишньому танцювальному майданчику одна витівниця щиро запрошувала, навіть, благала вкрай не чисельних присутніх розказати українського віршика, заспівати українську пісеньку і отримати за це безплатний квиток на яку-небудь паркову карусель, а ще один хлопець водив за собою конячку – для бажаючих проїхатися верхи.
… Одна мама, з якою автор цих рядків перетнувся у місті, на запитання, чому вона з дітками не в парку гуляє, відповіла, мовляв там шашличний дим та безліч п’яних пик. Так от, засвідчую: цього року, 24 серпня, у парку нічим подібним навіть і пахло. А ще один знайомий підмітив: у Зеленського відмінили традиційний військовий парад на Хрещатику, а у Козярчука – традиційні гуляння у парку.
А може – це вже від себе – таке паркове знелюднення на найвагоміше державне свято є свідчення виродження у місті середнього класу, який, як відомо, є ознакою стабільного суспільства. Адже бідні у парк не підуть – організують п’янку, не відходячи далеко від домівки, багаті розважатимуться у більш комфортних місцях. А от тих, що посередині, у парку вже не було. Прірва у суспільстві? А може, щось інше?
Віталій Асауленко,
фото автора
