У минулому номері «Вечірки» та на сайті газети було надруковано (розміщено) листа Алли Молчанової під заголовком «З великою повагою і вдячністю вітаємо з ювілеєм улюблену вчительку». Третього січня авторка листувалася зі мною, а наступного дня її не стало…
Алла шкодувала, що ми з нею особисто незнайомі, повідомляла, що у нас чимало спільних друзів у фейбуці. Вона хвилювалася через ймовірні помилки (окуляри «сильні» залишила на роботі), просила їх виправити і розмістити привітання на сайті та у друкованому виданні.
Після того, як лист було відредаговано, я неодноразово намагалася зв’язатися з Аллою через фейсбук, щоб авторка подивилася новий варіант листа для публікації, але вона не відповідала. І ось 9 січня надійшло таке повідомлення:
«Здравствуйте. Это дочь Аллы. 04.01 мама ушла из жизни. Печатайте как есть».
На той момент ми вже надрукували матеріал в газеті і розмістили на сайті. Понад 700 переглядів, безліч коментарів. Більшість з них стосувалися ювілярки Світлани Лаврентіївни Поліщук (Бевз), яка 4 січня відзначила свій 80-річний ювілей. Хтось подякував і нам за публікацію… Все це було тоді, коли Алли Молчанової не стало, але ніхто про раптову смерть 54-річної жінки не згадав.
Я написала трьом друзям Алли у фейсбук з проханням підтвердити коротеньку інформацію доньки. Відповіла лише Людмила Скорик:
«Да, это правда, 8-го января ее похоронила дочь в Киеве (место проживания). Родом она со Светловодска, мы вместе учились в 3-й школе. Причина смерти нам не известна, думаем, что-то с сердцем, так как других явных причин не было. В последние годы она по приезду в Светловодск собирала одноклассников, была душой компании. Отчасти, благодаря и ей в том числе, наша школьная дружба возродилась. Она создала в Вайбере группу, где мы общаемся на разные темы и не забываем друг друга поздравлять. Планируем 2 февраля, на её 55-летие, встретиться и помянуть…»
Колектив редакції газети «Світловодськ вечірній» висловлює співчуття близьким і рідним Алли Молчанової.
фото з відкритих джерел
