
«Головне, що наше відділення тепер – не прохідний двір!» – продовжує Володимир Ярославович. – Нарешті, ми маємо кодові замки на дверях, які просто так не купиш у магазині, та й дорого. Це я для прикладу. Про усе говорити не буду. Наша співпраця продовжиться, сподіваюсь. Ні, я впевнений, бо ж цей успішний підприємець називає мене «дядя Володя» не випадково – я знаю його змалечку і вірю йому на слово.
Щиро дякую Володимиру Петрову і бажаю йому міцного здоров’я і успіхів в усіх справах!»