- Ірино, звідки ви приїхали, чому обрали саме Світловодськ для тимчасового проживання?
- Я з міста Харкова, жила там з 71-річною мамою. У перші ж дні війни у наш двір прилетіла ворожа ракета, і я вирішила виїхати негайно. Але сталося непередбачуване – на фоні переживань, у мами стався інсульт. До лікарні її не взяли, бо звільняли місця для військових. Тож, мені довелося самій лікувати маму. Добре, що я свого часу закінчила медичний коледж…
Коли зібралися їхати, не можна було дістатися до залізничного вокзалу. Таксисти вимагали дуже багато грошей! Один з них, наш знайомий, так і сказав: «Вчора я возив людей по 300 грн за 1 км, вам їхати 12, от і порахуйте». Врешті, нас вивіз священник – волонтер з Дніпра, за що ми йому щиро вдячні. Сталося це несподівано, тож поїхали в чому були, з маленькою валізою. Три дні жили в школі в Дніпрі, а потім зателефонував наш добрий друг і сказав: «Я знайшов для вас квартиру у Світловодську». Він тут раніше жив, тож ми поїхали…
- Не шкодуєте?
- Ні, нам сподобалося ваше місто. Однокімнатна квартира нас дійсно чекала, добрі люди допомогли деякими речами, бо в ній було зовсім порожньо. Потім я умовила сусідку, яка залишилася в Харкові, щоб вона переслала нам одяг і… пилосос. Не дивуйтеся, це була найнеобхідніша річь, бо квартира, яку ми винаймаємо (до речі, лише за комунальні послуги) знаходиться на першому поверсі і, щоб було тепліше, підлога встелена килимами. Треба ж їх іноді чистити! Коли я отримала свої речі, дещо теж віднесла до Палацу культури іншим людям. Можливо, їм це потрібніше. Як згадаю перші дні, коли ходила і спала в одному одязі, бо іншого не було…
- Сьогодні ще є якісь побутові потреби?
- Так, у нашій квартирі немає пральної машини, на жаль. Буду вдячна, якщо хтось запропонує в дар або в оренду.
- Ірино, ви проводите заняття з пілатесу для жінок – переселенок. Розкажіть детальніше, що це за вид спорту, чому працюєте безкоштовно?
- Перші два тижні у Світловодську, я думала, чим себе зайняти. Вдома я працювала у фітнес-клубі, проводила й індивідуальні тренування. Пілатес – це вид фітнесу, який назвали «ментальний фітнес», «розумне тіло», це гімнастика, яка сприяє зміцненню м’язів, хребта, зняттю стресу, тож і корисною вона буде для кожної жінки. Я вирішила на добро відповісти добром і зробити щось для людей, які сиділи в підвалах під час ракетних обстрілів і бомбардувань. Самі жителі Світловодська підказали, де можна займатися. Я дала оголошення в соціальні мережі з пропозицією займатися пілатесом, потім звернулася до директора спорткомплексу, заручилася підтримкою і сьогодні на безкоштовні заняття у неділю приходять 14 - 17 жінок у кожну групу. Займаємося ми з 10:00 та 11:00. Крім фізичного навантаження, жінки отримують можливість спілкуватися, а це у непростий воєнний час надзвичайно важливо. Хоча, краще нехай вони розкажуть, що відчувають.
На моє прохання розповісти кількома словами про себе і поділитися своїми враженнями від тренувань відгукнулися одразу кілька жінок.
Алла Цвєткова з Харкова:
«Я приїхала до Світловодська у березні, живу у знайомих. Побачила оголошення Ірини і з задоволенням відгукнулася. Мені дуже подобається тренування, можливість вийти з дому, поговорити з людьми. Імпонує й те, що наша чудова тренерка – теж харків’янка».
Марія Огієнко з Чернігова:
«Близько місяця живу в Світловодську, поселилася у знайомих. Мені довелося пережити жахіття, а тут я отримую багато позитивних емоцій. Група зібралася дуже гарна, тренерка – досвідчена і талановита. Дякую!»
Катя Святенко та Аліна Ярковенко з Харкова займалися пілатесом і вдома, вони – сусіди були і тепер. Свекруха Аліни живе у Світловодську, тож вона обрала тимчасовим притулком саме наше безпечне місто і запросила Катю.
«Дякуємо Світловодську за теплий прийом, окреме спасибі тренерці Ірині. Завдяки цим тренуванням, можна не тільки відволіктися від сумних думок, а й зміцнити тіло, отримати позитивні емоції», – діляться жінки.