І вона є. Але занадто не чисельна. Вірні цієї церкви, що розташувалася у нещодавньому Палаці шлюбних церемоній, бажають перетворити її на Палац щастя…
Але для того, щоб так сталося і церква обзавелася усіма атрибутами, про які мріють прихожани, – бані, дзвони, інше…
І хоча церква ця все ж набуває притаманних церковних рис: і відкрита вона віднедавна щодня з ранку до вечора, і настоятель у неї є – монах-отець Феоктист. Та громада, якщо і збільшується чисельно, та все таки надто повільно. Чому?
Світловодці віддають перевагу іншим храмам, бо щільно засіло у їхніх головах твердження, нав’язане їм ззовні, що ПЦУ розкольницька та неканонічна?
Але, якщо подумати: як може бути розкольницькою розмова з Богом рідною мовою перед вівтарем, витриманим у кольорах українського прапора, як може бути неканонічною щоденна молитва за українське воїнство, яке боронить рідну землю на сході?..
Цікаво, а що наш мудрий читач думає з цього приводу?
Віталій Асауленко,фото автора