З нагоди Дня Перемоги головними героями наших матеріалів стають ветерани. На превеликий жаль, залишається все менше тих, хто б розповів про війну крізь призму своїх спогадів та переживань. Цього разу ми завітали до Федора Григоровича Пугача – учасника Великої Вітчизняної війни та учасника бойових дій Другої світової війни.
Родом Федір Григорович із села Нерубаївки, що на Олександрівщині, а сьогодні за велінням долі проживає у Світловодську. Народився 3 березня 1927 року у родині колгоспників. У селі пройшло його дитинство, там ходив до школи, а незабаром на малій Батьківщині зустрів «голодний» 1933 рік. Нашому виданню він розповів про роки голоду, війни, про те, як його родині доводилося виживати в суворих умовах, коли декілька разів гітлерівці окуповували Нерубаївку. Працювати доводилось де тільки можна, тому ветеран ще молодим, з такими ж підлітками власноруч засівали поле, і хоронили загиблих. Коли юного Федора призвали до армії, капітуляція Німеччини вже відбулася, а на Далекому Сході Японія продовжувала чинити опір, тож у тих боях довелося брати участь юному солдату. У тих спогадах і подолання «Пустелі смерті».
Наша розмова, а скоріше, його розповідь про воєнні роки тривала понад годину, і тому, аби вмістити якомога більшу історію про ветерана, докладний матеріал читайте у нашому наступному випуску.
