Нарешті наші обранці відмучили усі питання 71-ї чергової своєї сесії, яка тривала з 24 вересня по 4 жовтня і склалася із шістьох частин. Причому, дві останні за відсутності мера. І тут є ризик…
Ризик цей полягає у тому, що міський голова Валентин Козярчук, невдоволений тими чи іншими рішеннями та ще й прийнятими не за його головування, або вето накладе, або ж до суду звернеться. Адже ж він при першій ліпшій нагоді нагадує, що ним вже виграно шість позовних до міської ради заяв. Та ще й з таким собі доповненням, мов, згідно законодавства, для розпуску міськради достатньо всього лиш двох рішень, скасованих судами.
Тож, що з даного приводу думає секретар міськради Юрій Сапянов.
«Якщо ви уважно слідкуєте за виступами міського голови, то, напевне, окрім регулярних нагадувань про шість виграним ним позовам, він не менш часто заявляє ще про два сесійні рішення, які невдовзі він буде оскаржувати у судовому порядку. Рішення ці він не конкретизує. Але я підозрюю, що стосуються вони ремонту дороги на дамбі до повороту на Власівку і створення депутатської комісії з питань перевірки діяльності ЦРЛ. Тобто рішень ухвалених сесією за мого головування», – повідомив Сапянов і одночасно розкрив причини блискучих перемог Козярчука…
«Річ у тім, – пояснив секретар, – що Валентин Валентинович, як міський голова і як представник міської ради, одночасно сам проти себе й судився. Тобто, як міський голова він – позивач, а як представник міськради – відповідач. Уявляєте, який у такому випадку з нього відповідач? Ось чому я, аби дещо ускладнити такий переможний поступ міського голови та заради об’єктивності розгляду справи, всебічності на умовах змагальності, подав клопотання до судів окружних та адміністративних, що у разі розгляду таких справ щоб і мене залучили відповідачем або третьою особою – аби я міг довести те, що дії секретаря, як головуючого, були законними».
До речі, додав секретар, окрім шістьох виграних міським головою судових позовів проти міськради, були кілька, які він програв. І все тому, переконаний Сапянов, що саме він (секретар ради) був або відповідачем, або третьою особою – це і стало запорукою того, що судами першої або апеляційної інстанцій визнано дії секретаря і міськради законними.
Ну і як тут не скористатися нагодою поцікавитися у Юрія Сапянова причиною (чи причинами) все більш видимого у його взаєминах з Валентином Козярчуком напруження.
«Міський голова як у стосунках зі мною, так із депутатами міської ради, поводить себе абсолютно некоректно і зверхньо. Начебто він тут одноосібний хазяїн, а ми – ніхто і звуть нас ніяк. Хоча, якщо розібратися, за нинішніх депутатів міськради загалом проголосувало значно більше світловодців, ніж за нього, як за міського голову. Тим більше, що чимало рішень, які Валентин Валентинович намагається «продавити», ніяк, м’яко кажучи, не націлені на корись громаді. Це і стало причиною стійкої антипатії до нього більшості депутатів. І я – не виняток».
Віталій Асауленко,
фото автора
фото автора